17 грудня 2008 р.
№ 13/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Закритого акціонерного товариства "Ресторан Градецький"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008
у справі
господарського суду Чернігівської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Ресторан Градецький"
до
1.Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд", 2.КП "Чернігівбудінвест"
про
відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Тимошенко А.М.-дов.№130 від 16.12.2008
від відповідача:
1.не з?явилися; 2.Костіна Н.М.-дов.№ 10 від 16.12.2008
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.03.2008 в задоволенні позовних вимог в частині відновлення згідно даних земельно-кадастрової документації межі земельної ділянки ЗАТ "Ресторан "Градецький" відмовлено.
В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.
Постановою від 09.09.2008 Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Чернігівської області від 24.03.2008 змінено, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що право позивача на користування спірною земельною ділянкою не порушені, оскільки позивачем не оформлено право землекористування у встановленому порядку.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ "Ресторан Градецький" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 92,93,120 Земельного кодексу України, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів № 21 від 21.02.1994 Державному комунальному підприємству «Ресторан "Градецький" надано у постійне користування 0,67 га землі для виробничих потреб.
На підставі цього рішення ДКП "Ресторан "Градецький" виданий Державний акт на право постійного користування землею № 217 від 29.03.1994.
В подальшому ДКП "Ресторан «Градецький" перетворено у ЗАТ «Ресторан «Градецький" та перереєстровано розпорядженням виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 05.09.1996 за №328-р.
Рішенням міськвиконкому № 237 від 20.10.1997 внесені зміни у п. 1-5 рішення міськвиконкому № 21 від 21.02.1994, який викладено в наступній редакції: "Затвердити площу земельної ділянки, наданої в постійне користування ЗАТ «Ресторан «Градецький" по вул. Леніна, 68: -0,67 га".
Рішенням міськвиконкому № 31 від 21.02.2000 вилучено із постійного користування ЗАТ «Ресторан «Градецький" земельну ділянку, площею 0,039 га, по вул. Леніна, 68, за згодою землекористувача.
Господарським судом також встановлено, що 16.11.2005 Фонд комунального майна Чернігівської міської ради та ЗАТ «Ресторан «Градецький" уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ресторан «Градецький": приміщення 1-го та 2-го поверху загальною площею 2186,1 кв. м, кафе "Зустріч", загальною площею 21,5 кв. м - що становлять 9/10 частини об'єкту нерухомості, розташованого за адресою м.Чернігів, пр.Миру, 68.
Згідно пункту 5.6. договору купівлі-продажу, покупець зобов'язаний у місячний термін з моменту переходу до нього права власності на об'єкти оформити відведення земельної ділянки у відділі земельних ресурсів міської ради у встановленому законодавством порядку.
16.11.2005 Фонд комунального майна Чернігівської міської ради, (орендодавець) та ЗАТ « Ресторан «Градецький" (орендар), уклали договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді
м. Чернігова №342, відповідно до умов якого, орендодавець передав, а
орендар прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно, нежитлове приміщення, що складається з підвального приміщення ресторану «Градецький", площею 244,9 кв.м, що становить 1/10 (одну десяту) частину об'єкту нерухомості за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 68.
Таким чином, позивач набув право власності на 9/10 об'єкту нерухомості, а 1/10 об'єкта нерухомості за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 68 передана йому на за договором оренди нерухомого майна.
Відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року, яка кореспондується зі ст.141 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації.
За ст.92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята, житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За договором оренди земельних ділянок № 2226 від 29.11.2005, укладеного Чернігівською міською радою та КП "Чернігівбудінвест", згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки (додаток № 1 до договору), КП "Чернігівбудінвест" надана в оренду земельна ділянка площею, 0,3366 га по вул. Самострова, 2а.
Рішенням від 19.12.2007 Чернігівська міська рада, подовжила КП "Чернігівбудінвест" договір оренди земельних ділянок № 2226 від 29.11.2005, площею 0,3366га для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об?єктами соціального призначення.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнароднім об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Згідно ст.ст. 6,15 Закону України «Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Істотною умовою договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).
Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа N 1-17/2005 ) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
За ст.27 Закону України «Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Отже, господарські суди правомірно дійшли висновку, що оскільки, позивач не оформив своє право землекористування у встановленому порядку, то він не вправі звертатися за захистом свого порушеного права. Тому і позовні вимоги про зобов'язання відповідачів 1 і 2 усунути перешкоди в користуванні вищевказаною земельною ділянкою шляхом перенесення залізобетонного паркану відповідно до відновлених меж земельної ділянки, а також відновлення бордюрів, трав'яного покриття, зелених насаджень, зіпсованих відповідачами при проведенні ними будівельних робіт не підлягають задоволенню.
Таким чином, орендареві (користувачу) забезпечується право звернення до суду нарівні з захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 09.09.2008 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 13/67 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді: Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко