18 грудня 2008 р.
№ 7/587
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс"
на постанову
та
на рішення
Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року
господарського суду м. Києва від 22.11.2006 року
у справі господарського суду
м. Києва
за позовом
ПП "Ремпромбуд-99"
до
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс"
про
стягнення 437485,57 грн.,
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача:
Іоненко В.П., Шавров В.О.,
відповідача:
Андрієць Л.П.,
У жовтні 2006 року ПП "Ремпромбуд-99" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс" про стягнення 421560,02 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за контрактом №05/05 від 30.12.2004 року та 15925,55 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не оплатив вартість виконаних робіт за період лютий -квітень 2005 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.11.2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 421560,02 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за контрактом №05/05 від 30.12.2004 року, 15925,55 грн. -3 % річних, 4374,86 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року рішення місцевого господарського суду від 22.11.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Судові рішення обґрунтовані доведеністю вимог позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань по розрахункам за виконані підрядні роботи по контракту №05/05 від 30.12.2004 року.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Зі змісту частини 5 статті 318 Господарського кодексу України вбачається, що договір підряду на капітальне будівництво повинен, зокрема, передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт).
Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Ремпромбуд - 99" (субпідрядник) було укладено контракт № 05/05, відповідно до якого Контракту ПП "Ремпромбуд - 99" виконує роботи згідно з договірною ціною, проіндексованої з урахуванням рівня інфляції БМР на об'єкті: на перехресті пр. Бажана та вул. Завальної, а ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" оплачує роботи по підготовці будівельного майданчика згідно з фактично виконаними роботами (Акт КБ-2В).
Згідно з п. 2.1. зазначеного контракту орієнтовна вартість одиниці робіт на день підписання Контракту з урахуванням власної опалубки ПП "Ремпромбуд -99" складає: за 1 куб.м. укладеного монолітного з/бетону в будівельні конструкції -360,00 грн.
Відповідно до п. 2.4. контракту сторони погодили, що кінцевий розрахунок за виконаний обсяг робіт здійснюється після оформлення акту виконаних робіт, а також передачі будинку під заселення. ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" оплачує виконані роботи, прийняті по ф.КБ-3 кожного місяця на протязі 10 днів, слідуючого за звітним місяцем в розмірі 90 відсотків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.02.2005 року ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" сплатило ПП "Ремпромбуд - 99" аванс в розмірі 25 000,00 грн., призначення платежу - оплата згідно з контрактом № 05/05 від 30.12,2004р.
Відповідно до актів форми № КБ - 2В та довідок № КБ-3 ПП "Ремпромбуд - 99" згідно з контрактом № 05/05 від 30.12.2004р. виконувало роботи.
Виходячи з наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" та ПП "Ремпромбуд - 99" було досягнуто згоди по всім істотним умовам даного контракту.
Крім того, судова колегія зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, сторони вчинили юридично значимі дії, які спрямовані на часткове виконання зазначеного контракту, що вже виключає можливість визнання його неукладеним.
Судова колегія враховуючи приписи статей 525, 526, 625 ЦК України, а також те, що акти форми КБ-2В та КБ-3 підписані сторонами без будь-яких зауважень та застережень, погоджується з висновками попередніх інстанцій з урахуванням сплаченого авансу та п. 2.4 контракту про стягнення з відповідача 223334,00 грн. (114058 -25000+134276) основного боргу за виконанні позивачем роботи у лютому та березні 2005 року, стягнення 22023,35 грн. інфляційних втрат та 10010,77 грн. 3%річних за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов"язнь за контрактом.
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача заборгованості по акту виконаних робіт та довідками форми КБ-2В та КБ-3 за квітень 2005 року, оскільки зазначений акт та довідки підписані лише позивачем.
Судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір в зазначеній вище частині, повинні були встановити причини відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт за квітень 2005 року та довідок ф. КБ-2В та КБ-3, перевірити належними доказами чи виконувались субпідрядником роботи відповідно до умов контракту у квітні 2005 року, чи були прийняті ці роботи безпосередньо замовником, а також чи передано будинок під заселення та настання у генпідрядника у відповідності із п.2.4 контракту обов"язку сплати решти (10%) вартості підрядних робіт.
Не дослідивши зазначені вище обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору про стягнення заборгованості за підрядні роботи по акту за квітень 2005 року та стягнення 41058,00 грн. 10% вартості всіх підрядних робіт (п.2.4 договору), суди попередніх інстанцій дійшли до передчасного висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 121192,00 грн. за підрядні роботи за спірний період, 41058,00 грн. 10% вартості підрядних робіт за контрактом та відповідне стягнення інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання ним зазначеного грошового зобов"язання.
Враховуючи вищевикладене, а також приписи ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про скасування судових рішень в частині стягнення з відповідача 121192,00 грн., заборгованості за підрядні роботи у квітні 2005 року, 41058,00 грн. 10% вартості підрядних робіт за контрактом, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов"язання за квітень 2005 року, з направленням справи в цій частині на новий розгляд. В решті судові рішення є такими, що винесені при повному, об"єктивному дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2006 року у справі № 7/587 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс" на користь ПП "Ремпромбуд-99" 121192,00 грн., заборгованості за підрядні роботи у квітні 2005 року, 41058,00 грн. 10% вартості підрядних робіт за контрактом, інфляційних втрат, 3% річних за неналежне виконання зазначеного грошового зобов"язання та розподілу судових витрат.
В скасованій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді О. Мамонтова
М. Черкащенко