03 грудня 2008 р.
№ 53/325-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк"
на ухвалу
від
та на ухвалу
від
господарського суду Харківської області
10.01.2008
Харківського апеляційного господарського суду
15.09.2008
у справі
№ 53/325-07
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк"
до
Іванцова Олександра Сергійовича
про
примусове виконання обов'язку
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
повідомлений, але не з'явився;
- відповідача
Якименко М.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2008 у справі № 53/325-07 (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні клопотання ВАТ "Мегабанк" про залучення до участі у справі прокуратури відмовлено; прийнято до розгляду клопотання Іванцова О.С. про припинення провадження у справі; клопотання ВАТ "Мегабанк" про відкладення розгляду справи задоволено; розгляд справи відкладено на 28.01.2008; зобов'язано сторін надати до матеріалів справи письмові докази того, що Іванцов О.С. на момент звернення до суду з позовом був акціонером ВАТ "Мегабанк".
ВАТ "Мегабанк" з ухвалою місцевого господарського суду в частині прийняття до розгляду клопотання Іванцова О.С. про припинення провадження у справі не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу в оскаржуваній частині, а справу повернути до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Одночасно ВАТ "Мегабанк" звернулось з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з посиланням на ст. 93 ГПК України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 у справі № 53/325-07 (колегія суддів у складі: Горбачова Л.П. -головуючий суддя, судді Пуль О.А., Шутенко І.А.) відмовлено ВАТ "Мегабанк" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги; повернуто апеляційну скаргу ВАТ "Мегабанк".
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх судових інстанцій, ВАТ "Мегабанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2008 у частині прийняття до розгляду клопотання Іванцова О.С. про припинення провадження у справі, справу повернути до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду; скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: ст. ст. 4-2, 4-3, 53, 80 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу Іванцов О.С. заперечує проти доводів ВАТ "Мегабанк", викладених у касаційній скарзі, просить оскаржувані ухвали залишити без змін, а вимоги касаційної скарги без задоволення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представник ВАТ "Мегабанк" у призначене судове засідання не з'явився.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, якими вона обґрунтовується, виходячи з наступного.
Приписами статті 129 Конституції України встановлюються основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно ж до частини 1 статті 106 ГПК України ухвали господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
ВАТ "Мегабанк" оскаржено ухвалу від 10.01.2008 господарського суду Харківської області в частині прийняття до розгляду клопотання Іванцова О.С. про припинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
Водночас, ухвалою від 10.01.2008 господарського суду Харківської області провадження у справі не було припинено, а лише прийнято до розгляду клопотання Іванцова О.С. про припинення провадження у справі, вирішення якого відкладено на наступне судове засідання, що було зумовлено необхідністю витребування від сторін додаткових документів.
Тобто, ВАТ "Мегабанк" фактично оскаржує ухвалу про відкладення розгляду справи, право на оскарження якої сторонам у справі положеннями ст. 77 ГПК України не надається.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції винесена у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства та підстави для її скасування відсутні.
В свою чергу, апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Мегабанк" на зазначену ухвалу, встановив, що скаржник звернувся поза межами трьохмісячного строку, встановленого на оскарження судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до пункту 5 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу ХII Господарського процесуального кодексу України" подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 93 ГПК ( 1798-12 ), або особою, яка не має права на її подання, внесення прокурором апеляційного подання з порушенням його компетенції, визначеної статтею 37 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню, виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку; у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.
З огляду на те, що ВАТ "Мегабанк" подало апеляційну скаргу на ухвалу, яка, як зазначено вище, не підлягає оскарженню, апеляційний господарський суд повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги, оскільки саме таке формулювання резолютивної частини судового рішення свідчить про неможливість повторного звернення сторони зі скаргою на теж саме судове рішення.
Враховуючи викладене, резолютивна частина ухвали Харківського апеляційного господарського суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2008 у справі № 53/325-07 залишити без змін.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: "Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Мегабанк" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2008 у справі № 53/325-07".
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК