16 грудня 2008 р.
№ 48/356(05-5-48/1438-А)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008
зі справи № 48/356
за позовом відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго», м. Полтава (далі -ВАТ “Полтаваобленерго»)
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -Ставицької І.Б.,
відповідача -Ахтімірової М.Г.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов було подано про визнання нечинним (недійсним) рішення Антимонопольного комітету України від 30.06.2006 № 244р зі справи № 28.26.13/19-06/01-02-50/22-2005 про порушення ВАТ “Полтаваобленерго» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на нього штрафу в сумі 200 000 грн. (далі -оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2008 (суддя Сулім В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з цим судовим рішенням, ВАТ “Полтаваобленерго» оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий, судді Вербицька О.В. і Малетич М.М.) апеляційне провадження в даній справі зупинено до закінчення розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ВАТ “Полтаваобленерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2006 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 з адміністративної справи № 05-5-48/1438-А. Ухвалу винесено з посиланням на частину першу статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Антимонопольний комітет України просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з даної справи. Скаргу з посиланням на зазначену норму ГПК України мотивовано відсутністю підстав для зупинення провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що в судовому засіданні 04.09.2008 ВАТ “Полтаваобленерго» було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги цього товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2006 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 з адміністративної справи № 05-5-48/1438-А.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом.
З матеріалів даної справи вбачається, зокрема, що:
1) згадані ухвала господарського суду міста Києва від 22.11.2006 та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 вже скасовані постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007 (т. 1, а. с. 53), і з зазначеної дати (24.07.2007) ці ухвали втратили законну силу.
Водночас законодавством України не передбачена можливість повторного перегляду в касаційному порядку (в тому числі й за правилами Кодексу адміністративного судочинства України) скасованих судових рішень, які не мають законної сили;
2) дана справа первісно мала номер 05-5-48/1438-А, а згодом -нинішній номер 48/356. Отже, йдеться про одну й ту ж справу, а не будь-яку “іншу» в розумінні частини першої статті 79 ГПК України.
Крім того, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено й не обґрунтовано, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи. Разом з тим матеріали останньої не свідчать про наявність такої неможливості.
Таким чином, згадану ухвалу винесено з порушенням частини першої статті 79 ГПК України, що є підставою для скасування даного судового рішення з передачею на розгляд суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 зі справи № 48/356 скасувати.
Справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов