16 грудня 2008 р.
№ 2-19/10928-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Панової І.Ю.,
суддів
Заріцької А.О.,
Хандурін М.І.
розглянувши касаційну скаргу
акціонерного банку "Київська Русь" в особі Сімферопольської філії
на ухвалу
господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2006 року
у справі
господарського суду
№ 2-19/10928-2006
Автономної Республіки Крим
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Коместра-Горизонт"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятихатка-Агро"
про
стягнення 190 000 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Коместра-Горизонт" Лазарєва С.О.,
22 червня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Коместра-Горизонт" (далі -ТОВ "Коместа-Горизонт") звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятихатка-Агро" (далі -ТОВ "П'ятихатка-Агро") 190 000 грн. по опротестованому простому векселю виданому 7 листопада 2005 року № 613845222462 (а.с.2-20).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2006 року (суддя Мокрушин В.І.) затверджено мирову угоду, укладену 4 липня 2006 року між сторонами, провадження у справі припинено (а.с. 41).
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) звернувся акціонерний банк "Київська Русь" в особі Сімферопольської філії (далі -АБ "Київська Русь"), який просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, сторонам у справі відмовити у затвердженні мирової угоди та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 13 ст. 13, ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), а також на порушення його прав як голови комітету кредиторів та як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "П'ятихатка-Агро" із сумою вимог у розмірі 1 412 875, 08 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу згідно з реєстром вимог кредиторів та 25 403, 31 грн. -у шосту чергу, та на порушення прав інших кредиторів.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 15 грудня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової І.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Хандуріна М.І.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) правом подати касаційну скаргу наділені також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
В касаційній скарзі АБ "Київська Русь" посилається на те, що затвердженою мировою угодою, за якою право власності на нерухоме майно боржника набуває ТОВ "Коместа-Горизонт", порушено його права як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "П'ятихатка-Агро", а також права інших кредиторів, у зв'язку з чим АБ "Київська Русь" як Голова комітету кредиторів має право на звернення до суду із касаційною скаргою за захистом порушених прав.
В підтвердження вказаного заявник посилається на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим підготовчого засідання від 20 жовтня 2005 року, в якій вказано на обов'язкове погодження угод з розпорядником майна, та ухвалу попереднього засідання від 3 лютого 2006 року у справі № 2-26/14263-2005 про банкрутство ТОВ "П'ятихатка-Агро", які додає до касаційної скарги.
Затверджуючи мирову угоду суд першої інстанції виходив з того, що вона містить всі обов'язкові положення, та її умови відповідають вимогам ст. 600 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) у зв'язку з чим справа підлягає припиненню на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.
Пунктом 13 ст. 13 Закону передбачено, що керівник або орган управління боржника виключно погоджує з розпорядником майна угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином, розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Згідно із ч. 2 п. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Із затвердженої судом мирової угоди вбачається, що від імені боржника вона підписана директором Седіним М.М.
При цьому з оскаржуваної банком ухвали вбачається, що судом першої інстанції не було досліджено питання порушення справи про банкрутство відповідача, про що вказано в позовній заяві. Враховуючи зазначене, суд в порушення вимог матеріального та процесуального закону не перевірив повноваження сторін на укладання мирової угоди від 4 липня 2006 року.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Затвердження мирової угоди, якою передбачено передачу права власності на майно третій особі, суперечить приписам Закону, і крім того, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі не перевірив повноваження сторін на підписання даної мирової угоди, що є порушенням норм процесуального права.
Враховуючи зазначене суд першої інстанції не встановив чи порушує оскаржувана мирова угода права кредиторів у справі про банкрутство боржника і чи укладена вона з урахуванням вимог закону.
Вказані обставини не перевірялися і не були враховані при розгляді справи господарським судом першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто місцевим господарським судом без дослідження в повному обсязі обставин справи у відповідності з нормами чинного законодавства, які врегульовують дані правовідносини, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
В касаційній скарзі крім доводів про порушення судом норм матеріального та процесуального права заявник посилається на те, що судом не надано належної оцінки доказам у справі в підтвердження повноважень на підписання угоди. Проте, оцінка доказів не віднесена до компетенції Вищого господарського суду України.
Згідно із ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2006 року підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належним чином перевірити чи погоджувалось укладення мирової угоди з розпорядником майна та чи не порушує дана мирова угода права кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "П'ятихатка-Агро" і розглянути питання щодо затвердження мирової угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу акціонерного банку "Київська Русь" в особі Сімферопольської філії задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2006 року у справі № 2-19/10928-2006 скасувати.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.
Головуючий І. Панова
Судді А. Заріцька
М. Хандурін