Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
11.12.2008
Справа №2-2/10090-2008
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (98612, м.Ялта, вул. Кривошти, 27)
до відповідачів: 1) ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта" (98607, м.Ялта, вул. Сеченова- Достоєвського, буд. 1); 2) ТОВ «Тайм-інвестгруп ЛТД» (м. Сімферополь, пр-т. Кірова/вул. Леніна, буд. 29/1, кв. 414)
про стягнення 104 060грн. 67коп
Суддя В.І. Толпиго
Від позивача: Матащук, Нетесов - ю/к, довіреність у справі
Від відповідача : не з'явилися
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суд АРК із позовною заявою до відповідачів про стягнення суми заборгованості у розмірі 104 060,67 грн., у тому числі: основний борг у сумі 71619грн.81коп., пеня у сумі 6 394грн.93коп, перевитрати ліміту у сумі 10 100грн.24коп, 3 % річних у сумі 1 474грн31коп, інфляційні втрати у сумі 14 471грн.38коп.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір від 28.11.2005 р. № 882, згідно якого позивач надає послуги по відпуску води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги. Відповідачу щомісячно пред'являлись рахунки по оплаті, проте, оплата за отримані послуги за період з 01.9.2007 р. по 22.5.2008 р. не проводилась належним чином, що призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Позивач у судовому засіданні 02.12.2008р надав суду пояснення №10-27/2-14/7112-2008 від 02.12.2008р за позовом, з якого убачається, що сума боргу складає нарахування спожитої води та прийнятих стоків по акту від 29.8.2007р.
Також у судовому засіданні, що відбулося 02.12.2008р, представники позивача дали пояснення, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 71 619грн81коп нарахована по акту від 29.8.2007р, що відображено у протоколі судового засідання.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином (рекомендованою кореспонденцією), про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, як пояснили суду представники позивача у судовому засіданні 02.12.2008р, на акт №882 від 29.8.2007р, оскільки, заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 71 619грн81коп складає нарахування спожитої води та прийнятих стоків по акту від 29.8.2007р., у якому зафіксовано самовільне підключення труби до міського водопроводу.
Але акт №882 від 29.8.2007р не може являтися допустимим доказом, тому що адреса, вказана у ньому, не відповідає адресі по акту розділу балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж та меж обслуговування мереж, який являється додатком №2 до договору №882 від 28.11.2005р про надання послуг водозабезпечення та водовідведення, у якому вказано, що об'єкт знаходиться у м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкінське шосе, 3, тоді як в акті №882 від 29.8.2007р вказано лише Алупкінське шосе.
Далі у акті №882 від 29.8.2007р вказано про те, що «на будівництві готелю у Мисхорі», тоді як, відповідно до договору №882 від 28.11.2005р про надання послуг водозабезпечення та водовідведення з урахуванням акту розділу балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж та меж обслуговування мереж, об'єкт знаходиться у смт. Кореїз, по Алупкінському шосе, 3.
Також, в акті №882 від 29.8.2007р. вказано, що на котельній виявлено самовільне підключення до міського водоканалу, проте, в акті нема відомостей, що котельна належить ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта".
Не представив позивач доказів приналежності даної котельної ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта" і у процесі розгляду спору.
Зі всього вищевикладеного слідує, що позивач не представив належних доказів порушення ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта" Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які діяли під час проведення перевірки, тобто 29.08.2007 р.
Отже позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 71 619грн.81коп. задоволенню не підлягають.
Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення річних, інфляційних та пені.
Відповідно до ст.ст. 547, 549 ЦК| України правочин по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У частині стягнення пені у розмірі 6 394грн93коп за період з листопада 2007р по квітень 2008р позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з урахуванням пояснення позивача від 02.12.2008р №10-27/2-14/7112-2008 ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта" сплачувала за спожиту воду та за прийняті стоки (за виключенням нарахувань по акту від 29.8.2007р) заздалегідь, а позивачем пеня нарахована на суму боргу по акту, якій стягненню не підлягає.
Вимоги про стягнення річних у сумі 1 474грн31коп та суми інфляції у розмірі 14 471грн38коп за період з жовтня 2007р по квітень 2008р, не підлягають задоволенню внаслідок відмови у стягненні суми боргу.
Більш того, у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як позивач судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач не представив до суду доказів пред'явлення відповідачу вимоги про сплату інфляційних та річних до звернення з позовом до суду.
У частині стягнення 10 100грн24коп за перевитрати ліміту позов слід залишити без розгляду на підставі того, що позивач не представив суду документів, що підтверджують споживання у 3кв. 2007р 1 778т.м.куб. води. У тексті позовної заяви та у розрахунку перевитрату ліміту, який був залучений позивачем до позову, також не вказані документи, що підтверджують споживання першим відповідачем у 3 кв.2007р 1 778т.м.куб. води.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2008 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,75,п.5 ст.81,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд
1. У частині стягнення основного боргу у сумі 71619грн.81коп., пені у сумі 6 394грн.93коп, 3% річних у сумі 1 474грн31коп, інфляційних втрат у сумі 14 471грн.38коп. у позові відмовити.
2. У частині стягнення перевитрат ліміту у сумі 10 100грн.24коп позов залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.