ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/282
28.11.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм"
Про стягнення 85 121,52 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Галич М.Д. -предст. (дов. б/н від 14.01.08 р.), Кущак Е.Д. - директор
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм" про стягнення заборгованості у розмірі 85 121,52 грн. (84 427,18 грн. -основний борг, 691,21 грн. -пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 04045 від 04.01.08 р.
Ухвалою суду від 03.10.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/282 та призначено розгляд справи на 14.11.2008 р.
14.11.08 р. судове засідання не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 17.11.08 р. призначено розгляд справи на 28.11.08 р.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 03.10.2008 р. та від 17.11.2008 р. не виконав.
Представник відповідача в судове засідання 28.11.2008 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.11.2008 року було оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -
04.01.2008 р. між сторонами у справі укладено договір № 04045 (далі - Договір) постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії і гігієни, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу обумовлену договором продукцію, а відповідач зобов'язувався здійснювати оплату отриманої продукції на умовах даного договору.
За товарно-транспортними накладними № М0006290 від 25.06.2008 p., № М0006314 від 26.06.2008 p., № М0006437 від 02.07.2008 p., № М0006479 від 03.07.2008 p., № М0006659 від 09.07.2008 p., № М0006868 від 16.07.2008 p., № М0006878 від 16.07.2008 p., № М0006906 від 17.07.2008 p., № М0006922 від 18.07.2008 p., № М0006992 від 22.07.2008 p., № М0007019 від 23.07.2008 p.. № М0007059 від 29.07.2008 p., № М0007179 від 29.07.2008 p., № М0007314 від 05.08.2008 p., № М0007365 від 05.08.2008 p., № М0007382 від 06.08.2008 p., № М0007428 від 07.07.2008 p., № М0007597 від 12.08.2008 p., № М0007599 від 12.08.2008 p., № М0007606 від 13.08.2008 p., № М0007632 від 13.08.2008 p., № М0007651 від 14.08.2008 р. позивачем був переданий відповідачу товар на загальну суму 84 427,18 грн.
Згідно п. 5.1. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату вартості отриманої продукції в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття, якщо у товарно-транспортних накладних позивача не встановлений інший строк оплати.
Проте, розрахунок за договором відповідач не провів, таким чином, сума основного боргу складає 84 427,18 грн. Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 691,21 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 84 427,18 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п. 6.5 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості товарів, по яких допущено прострочення оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 691,21 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 691,21 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм» (03127, м. Київ, пр.40-річчя Жовтня, 120, корп.1, Код 30110250, п/р 260002763 в АППБ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»(03022, м. Київ, вул.Васильківська, 30, код 32911643, п/р 26001380664731 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013) 84427,18 грн. основного боргу, 691,21 грн. пені, 851,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко