04 грудня 2008 р.
№ 30/186
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Державної податкової адміністрації у м.Києві
на
постанову від 23.07.2008 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№30/186 господарського суду м.Києва
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Літа"
до
Державної податкової адміністрації у м.Києві
про
стягнення 28 253,60 грн.
За участю представників сторін :
від позивача -не зявився,
від відповідача -Мисливий І.Ю . (дов. №579/9/10-405 від 19.03.2008),
У зв'язку із виходом з відпустки судді Першикова Є.В. справа у касаційному порядку переглядається колегією суддів у наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді: Ходаківська І.П., Данилова Т.Б.
Закрите акціонерне товариство "Корпорація "Літа" звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у м.Києві про стягнення 28 253,60 грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від 10.06.2008 у справі №30/186 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2008 рішення господарського суду м.Києва від 10.06.2008 скасовано, позов задоволено. Стягнуто з Державної податкової адміністрації у м.Києві на користь Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Літа" 28 253,60 грн. основного боргу.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2008 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами, 02.02.2004 між Державною податковою адміністрацією у м.Києві та Закритим акціонерним товариством "Корпорація "Літа" укладено договір технічного обслуговування №13 та договір купівлі-продажу №14.
Згідно договору технічного обслуговування №13 від 02.02.2004 позивач прийняв на себе обов'язки по виконанню робіт технічного обслуговування копіювально-розмножувальної техніки відповідача, а відповідач -прийняти та оплатити витратні матеріали (тонери).
Згідно актів приймання-передачі, підписаними обома сторонами, позивач здійснив технічне обслуговування техніки відповідача на суму 28 253,60 грн., але відповідач оплату за зазначеним договором не здійснив.
Відповідно до пункту 5.3 Договору технічного обслуговування №13 оплата робіт здійснюється відповідачем протягом 5 днів із дати підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідної суми коштів відповідачем у національній валюті України на банківський рахунок позивача.
29.05.2008, позивач подав до господарського суду м.Києва клопотання про поновлення строків позовної давності та просив суд визнати причини пропущення строку позовної давності поважними та поновити строк позовної давності, відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з мотивів спливу строку позовної давності, суд першої інстанції не встановив наявність боргу відповідача перед позивачем або його відсутність, відносини щодо сплати або несплати заборгованості частково або повністю, взяв за основу відомості викладені в позовній заяві.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску поважними та такими, що підлягають відновленню.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційна інстанція керувалась статтями 252, 256 Цивільного кодексу України, статею 193 Господарського кодексу України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Але як вбачається з оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції не було досліджено розміру суми заборгованості.
Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду м.Києва від 10.06.2008 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2008 у справі №30/186 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у м.Києві задовольнити частково.
Постанову від 23.07.2008 Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду м.Києва від 10.06.2008 у справі №30/186 господарського суду м.Києва; справу направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська