2006 року місяця жовтня дня 11 колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І. Суддів: ІващенкоВ.В.
Терент"євої Н.М. При секретарі: Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18.02.2005р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18.02.2005р. позов задоволено, постановлено: розірвати договір довічного утримання, укладений між сторонами, посвідчений 18.10.2002р. приватним нотаріусом Ялтинського міського округу, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що вона належним чином виконувала всі обов'язки, передбачені договором довічного утримання, надавала позивачеві всі види матеріального забезпечення: забезпечувала продуктами харчування, одягом, забезпечувала догляд і необхідну допомогу у готуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Крім того, вона щомісячно надавала позивачці 150 грн., що було обумовлено договором. За вісім місяців позивачка отримала від неї 1200 грн.
Всі вказані обставини суд не врахував і ухвалив рішення, яке не відповідає обставинам справи.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила суд залишити без змін рішення суду, посилаючись на те, що висновки суду відповідають обставинам справи, доказам, які були надані нею. Крім того, вона посилається на те, що у судовому засіданні відповідачка позов визнала, не заперечувала , що не виконувала свої зобов'язання, передбачені договором, а в січні 2004р. виїхала в м. Київ, де постійно перебувала.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не являється обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що відповідачка не виконувала належним чином обов'язки за договором довічного утримання, що підтвердили свідки: ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Справа № 22-5569/2006р.
Відповідачка не заперечувала проти розірвання договору, оскільки за характером роботи, вона проживала у м. Київ і могла надавати відчужувачу належний догляд.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на повному, всебічному з'ясуванню судом обставин справи, правильному визначенню характеру і змісту виниклих між сторонами правовідносин, норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК'України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Ґрунтуючись на поясненнях позивачки, показаннях свідків, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання.
Довід апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти розірвання договору, посилаючись на неможливість належного виконання нею своїх обов'язків ( протокол судового засідання - а. с. 26) і не заявляла клопотань про. витребування судом інших доказів.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу.
Проте суд, правильно вирішивши спір, не вказав правові наслідки у вигляді передачі у власність відчужувача квартири, яка була предметом цього договору.
Відповідно до ч.І ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане і має право вимагати його повернення.
Оскільки ОСОБА_2 передала за договором довічного утримання зазначену квартиру, вона набуває право власності на неї.
За таких обставин колегія судців вважає необхідним доповнити рішення суду словами: передати у власність ОСОБА_2 АДРЕСА_1
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.І ст. 308, 314, 315 Цивільного процесуального Кодексу України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18.02.2005р. залишити без змін, доповнивши резолютивну частину словами: передати у власність ОСОБА_2 АДРЕСА_1
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.