Категорія №10.1
Іменем України
17 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6490/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,
за участю представників сторін
від позивача: Морозов П.В.,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» про стягнення суми податкового боргу з плати за землю у розмірі 5859,56 грн.,
20 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» про стягнення суми податкового боргу з плати за землю у розмірі 5859,56 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.
Державне підприємство «Вуглезбагачення» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 18.12.2006. Відокремлений підрозділ «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» державного підприємства «Вуглезбагачення» взято на податковий облік ДПІ в м. Красному Лучі 25.05.2007 за №106 та включено до категорії платників окремих податків у Антрацитівській ОДПІ.
Станом на 10.08.2012 року податковий борг відповідача з плати за землю становить 5859,56 грн., та включає суму податкового боргу з плати за землю за основним платежем у розмірі 5718,00 грн., яка підтверджується податковою декларацією з плати за землю №953 від 31.01.2012 та суму пені з плати за землю у розмірі 141, 56 грн., яка підтверджується довідкою №583/10/20-010 від 13.08.2012 про розрахунок пені у особовому рахунку ВП «ЗФ «Новопавлівська» ДП «Вуглезбагачення».
Раніше, відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, з метою погашення податкового боргу, Антрацитівською ОДПІ 05.09.2007 виставлено відповідачу першу податкову вимогу №1/348 та отримана ним 12.09.2007. Друга податкова вимога №2/376 була виставлена 25.10.2007 та отримана відповідачем 29.10.2007.
Оскільки сума заборгованості не сплачена позивач просить стягнути з відповідача кошти на суму податкового боргу у розмірі 5859,56 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - державне підприємство «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.12.2006.(а.с.7). Відокремлений підрозділ «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» державного підприємства «Вугзбагачення» знаходиться на обліку як платник податків в державній податковій інспекції в м. Красному Лучі з 25.05.2007 за №106 та включено до категорії платників окремих податків у Антрацитівській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.08.2007 №1315 та повідомленням від 27.08.2007 №203(а.с.10,11).
За відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з земельного податку у загальному розмірі 5859,56 грн., в тому числі сума податкового боргу за основним платежем у розмірі 5718,00 грн., яка підтверджується податковою декларацією з земельного податку №953 від 31.01.2012, сума пені в розмірі 141,56 грн., яка підтверджується довідкою про розрахунок пені в особовому рахунку відповідача. (а.с.13-15). Сума заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком суми податкового боргу по ВП «ЗФ «Новопавлівська» ДП «Вуглезбагачення» за період з 22.02.2012 по 10.08.2012 та довідкою про суми податкового боргу платника податків ВП «ЗФ «Новопавлівська» ДП «Вуглезбагачення» з 15.02.2012 по 10.08.2012.(а.с. 24-25).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку за основним платежем в сумі 5718,00 грн., який виник за відповідачем через неповну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації за 2012 рік від 31.01.2012 вх. №953 на загальну суму 7874,77 грн., з яких є несплаченою сума в розмірі 5718,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком суми податкового боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, в установлені строки не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку в сумі 5718,00 грн..
Згідно із п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку було нараховано пеню, яка станом на 13.08.2012 складає 141,56 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок пені в особовому рахунку відповідача та довідкою про суми податкового боргу. (арк. справи 15,18).
Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 05 вересня 2007 року № 1/348, яку отримано уповноваженою особою відповідача 12.08.2007, що підтверджено її підписом на повідомленні про вручення поштвого відправлення.(а.с.17).
Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 25 жовтня 2007 року № 2/376, отримано уповноваженою особою відповідача 29.10.2007, що підтверджено її підписом на повідомленні про вручення поштвого відправлення.(а.с.16).
Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Приймаючи до уваги те, що державне підприємство «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з земельного податку в сумі 5859,56 грн. не сплатило, позовні вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» про стягнення суми податкового боргу з плати за землю у розмірі 5859,56 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Вуглезбагачення» в особі відокремленого підрозділу «Збагачувальна фабрика «Новопавлівська» кошти на суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 5859,56 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 56 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь Державного місцевого бюджету на р/р 33212811700098, код платежу 13050100, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 21 вересня 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова