01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2012 р. Справа № 17/062-12
За позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Служба замовника"
до Фізичної особи -підприємця Терещенка Олександра Сергійовича
про стягнення 17 247грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Комаровська О.Ю. (дов. № 32-1961 від 21.06.2012р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області „Служба замовника" (далі -позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи -підприємця Терещенка Олександра Сергійовича (далі -відповідач) про стягнення 17 247грн. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. згідно договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції № 10 від 07.07.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012р. порушено провадження у справі № 17/062-12, розгляд справи призначено на 27.08.2012р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 27.08.2012р. та 07.09.2012р.розгляд справи відкладено на 07.09.2012р. та 21.09.2012р. відповідно.
У судовому засіданні 21.09.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.
Відповідач в судові засідання 07.09.2012р. та 21.09.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
07.07.2011р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області „Служба замовника" (Постачальник) та Фізичною особою -підприємцем Терещенком Олександром Сергійовичем (Покупець) укладено договір поставки продукції № 10, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця полімерні відходи (надалі -товар), що отримані в результаті виробничої діяльності постачальника, а покупець - своєчасно прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.
Загальна сума договору встановлюється, виходячи із обсягів товару, визначених у Додатках до договору. Всі розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у наступному порядку: платіж у розмірі 100 % від ціни партії товару, що поставляється, протягом 3 банківських днів з моменту поставки. Моментом поставки вважається дата та час передачі партії товару згідно накладної, підписаної покупцем (п.п. 2.1., 2.2., 2.2.1. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що здача-приймання товару здійснюється на складі постачальника, який знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 2, згідно накладної на підставі наданої покупцем довіреності в присутності представника покупця.
Згідно п. 9.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011р.
На виконання п. 1.1. договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. позивач 12.12.2011р. поставив відповідачу товар на суму 19 647грн., на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. (а.с. 16), підписаної представниками обох сторін договору.
Відповідач свій обов'язок, передбачений п.п. 2.2., 2.2.1. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 2 400грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. товар на момент судового розгляду справи склав 17 247грн. (19 647грн. -2 400грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи.
18.05.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 32-1649 від 17.05.2012р. (а.с. 17), згідно якої позивач просив відповідача сплатити борг у сумі 17 247грн., що підтверджується фіскальним чеком № 1574 від 18.05.2012р. (а.с. 18) та описом вкладення у цінний лист від 18.05.2012р. (а.с. 18), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Предметом позову є вимога про стягнення 17 247грн. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. згідно договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. товар.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. позивач 12.12.2011р. передав відповідачу товар на загальну суму 19 647грн., на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. (а.с. 16), підписаної представниками обох сторін договору, за отриманий від позивача на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. згідно договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. товар відповідач розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 2 400грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 17 247грн. (19 647грн. -2 400грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 247грн. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. згідно договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Позивачем за заявлену майнову позовну вимогу про стягнення 17 247грн. сплачено 1 653грн. судового збору, хоча останній повинен був сплатити 1 609,50грн. (1,5 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012р. за вимогу майнового характеру про стягнення 17 247грн.), переплативши до Державного бюджету України 43,50грн. (1653грн. -1609,50грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 43,50грн. судового збору (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 609,50грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Терещенка Олександра Сергійовича (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 3 А, кв. 25; ідентифікаційний номер 2733318418) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Служба замовника" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 2; код ЄДРПОУ 32499430) 17 247 (сімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень) 00 коп. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000468 від 12.12.2011р. згідно договору поставки продукції № 10 від 07.07.2011р. товар та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень) 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 24.09.2012р.
Суддя П.В. Горбасенко