Провадження №2/2523/700/2012
Справа № 2523/1122/2012
19 вересня 2012 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Криворученка Д.П., секретарів Микитченко К.Г., Гримайло Л.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача №1 Кравченка В.М., третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД», Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Брокбізнес», ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Українська страхова група»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_8, Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор», -
ОСОБА_7 у липні 2012 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Гледфарм ЛТД», ПАТ «СК «Брокбізнес»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 18771,84 грн, завданої у наслідок пошкодження транспортного засобу марки «ВАЗ-21124»р.н. НОМЕР_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08 грудня 2011 року на 19 км + 600 м автодороги «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч», на території Чернігівського району Чернігівської області.
З позову виходить, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21124»р.н. НОМЕР_1, з міста Чернігова до м. Новгород-Сіверського, був змушений зупинитися помітивши перепону на дорозі, вчасно загальмувавши за декілька метрів до причепа р.н. НОМЕР_3 автомобіля марки ВАЗ2106, р.н. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_4, який стояв поперек дороги, зокрема автомобіль стояв на зустрічній смузі, а причеп на смузі його руху. У той же час, по зустрічній смузі зі сторони населеного пункту Березна, у напрямку міста Чернігова наближався автомобіль марки «ЗАЗ ТF55YO» р.н. НОМЕР_6, а на деякій відстані за ним, ще один автомобіль марки Symbol»р.н. НОМЕР_8. ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ЗАЗ ТF55YO», власником якого є ТОВ «Гледфарм ЛТД», та порушуючи вимоги п.п.12.1, 12.3 ДПР України вчасно не зміг загальмувати та побачивши, що це призведе до зіткнення, зманеврував, виїхавши на зустрічну смугу на якій знаходився причеп авто ОСОБА_4 та автомобіль позивача, і здійснив зіткнення у заднє праве крило ВАЗ-2106 та праву передню сторону причепа. Від сили удару, щеплення між автомобілем та причепом було розірвано, проте автомобіль продовжив свій рух і зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21124, що належить на праві власності ОСОБА_7, після чого його викинуло на іншу смугу і він зупинився. Відразу після цього, автомобіль марки Symbol»під керуванням ОСОБА_8, що належить на праві власності ТОВ «САВСЕРВІС МОВА»здійснив зіткнення у переднє праве крило ВАЗ-2106 і також зупинився. 09.12.2011 року на ОСОБА_3 за порушення п.п.12.1, 12.3 ПДР України було складено адміністративний протокол. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Гледфарм ЛТД», як власника автомобіля «ЗАЗ ТF55YO», на момент ДТП, була застрахована у ПАТ «СК «Брокбізнес». 14.12.2011 р. позивач звернувся до страхової компанії із заявою про подію, що мала ознаки страхового випадку та аварійним комісаром було складено акт огляду механічних пошкоджень автомобіля, однак у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено у зв'язку з тим, що справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрито, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Постановою судді апеляційного суду Чернігівської області апеляційну скаргу позивача на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова задоволено частково, а справу відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим позивач повторно звернувся до страхової компанії про виплату страхового відшкодування, однак відповіді не отримав. Посилаючись на приписи ст.ст.1166, 1187, 1188 ЦК України, положення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач просить стягнути з відповідача ПАТ «СК «Брокбізнес», матеріальну шкоду у розмірі 11795,26 грн, як вартість відновлювального ремонту автомобіля, з ТОВ «Гледфарм ЛТД»матеріальну шкоду у розмірі 1126,58 грн., як величину втрати товарної вартості автомобіля, а також стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду, яка ним оцінена у 5000 грн. та витрати за проведення незалежної оцінки автомобіля.
Під час судового розгляду представником позивача уточнено позовні вимоги, він просив зменшити суму стягнення з ПАТ СК «Брокбізнес»на розмір франшизи -510 грн, яку необхідно стягнути з ТОВ «Гледфарм ЛТД», та додаткового висунув вимоги про стягнення з відповідачів додаткових судових витрат, пов'язаних з проїздом з м. Новгород -Сіверський до м. Чернігова, для участі у судових засіданнях.
Ухвалою суду від 14.08.2012 року, до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДП «Чернігівський облавтодор». /а.с.98-99/
Ухвалою суду від 12.09.2012 року, без згоди позивача, за власною ініціативою суду, до участі у справі було залучено, як співвідповідачів, колишню третю особу на стороні відповідача по цій справі ОСОБА_4 та ПАТ СК «Українська страхова група», яке є страховиком ОСОБА_9, як власника наземного транспортного засобу. /а.с.158-159/
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і змінені вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити, виклав факти зазначені у позовній заяві. Крім того додав, що саме завдяки діям ОСОБА_3 були завдані пошкодження автомобілю позивача, ним не було дотримано вимог ПДР і перевищено швидкість руху. Оскільки страхова компанія відповідача №1 фактично відмовилась здійснювати страхове відшкодування, то позивачем самостійно було проведено оцінку матеріального збитку та за власний кошт у червні 2012 року відремонтовано автомобіль.
Представник відповідача №1 Кравченко В.М. у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що вина водія ОСОБА_3 у ДТП не доведена, відсутні докази того, а причиною виникнення пригоди стали погані погодні умови і невиконання дорожньою службою відповідних робіт по ліквідації ожеледиці.
Представник відповідача №2 ПАТ СК «Брокбізнес»у судове засідання не з'явився, від страхової компанії надійшли заперечення, які зводяться до того, що ПАТ «СК «Брокбізнес»з позовними вимогами не погоджується, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 29.12.2011 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова було ухвалено постанову, в якій суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 не вбачається складу правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і хоча дана постанова Апеляційним судом Чернігівської області була скасована, однак справу закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, і винним ОСОБА_3 у скоєнні ДТП не визнано, а отже відсутні правові підстави щодо виплати страхового відшкодування. Крім того, франшиза за полісом №АА/7218794 складає 510 грн., а відповідно до ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування зменшується на суму франшизи. Що стосується стягнення моральної шкоди пропорційно задоволених позовних вимог, то відповідно до ч.3 ст.22 вищезазначеного Закону, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту 2550 грн, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. /а.с.78-79, 119-120, 141/
Співвідповідач ОСОБА_4, після залучення його до участі у справі, як співвідповідача, у судове засідання не з'явився, причини не явки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином /а.с.168/, однак будучи у статусі третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 під час судового засідання висловив позицію, що позов ОСОБА_7, на його думку, підлягає задоволенню та по суті справи пояснив, що у день ДТП він був на роботі і повертався у м. Чернігів на автомобілі з причепом, а коли проїздив міст через річку Снов, то його авто почало крутити на дорозі із-за ожеледиці і він зупинився. Автомобіль з причепом розвернуло перпендикулярно дорозі. Його пасажир ОСОБА_10 вибіг з машини і почав махати руками водію автомобіля, що їхав з боку м. Чернігова, то був позивач, який своєчасно зреагував та зупинив автомобіль на смузі свого руху. Після цього ОСОБА_10 побіг на зустрічну смугу руху, бо там також їхали автомобілі, було видно світло фар, і почав зупиняти першу машину, однак водій, як потім з'ясувалось ОСОБА_3, не зупинився, потім почав гальмувати, автомобіль почало заносити і він здійснив зіткнення з кріпленням причепа до автомобіля, від чого його розірвало і причеп відкинуло у бік, а він продовжив рух і здійснив зіткнення з автомобілем позивача та зупинився. Одразу за автомобілем ОСОБА_3 їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_8, який також своєчасно не зупинився і здійснив зіткнення вже тільки з його автомобілем. Від того моменту, як його автомобіль розвернуло, до моменту настання пригоди пройшло десь біля 3 хвилин, а тому він не міг вирівняти своє авто, щоб уникнути ДТП. У подальшому його було притягнуто до адміністративної відповідальності зате, що на причеп не було страховки.
Представник співвідповідача -ПАТ СК «Українська страхова група»у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення страхова компанія повідомлялась належним чином за юридичною адресою у м. Києві та через Чернігівське відділення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення від 15.09. та 13.09.2012 року, відповідно. /а.с.166-167/
18.09.2012 року від двох представників ПАТ СК «Українська страхова група»Білокриницького О.В. та Січкаренко А.А. надійшли повідомлення телеграфом, з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з великою завантаженістю розгляду справ у судах України, та у зв'язку з тим, що належним чином неможливо підготуватись до розгляду справи, оскільки судом не виконано вимоги ст.ст.120, 127 ЦПК України та не надіслано копії документів доданих до позовної заяви. /а.с.169-170/
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов висновку, що представник співвідповідача не з'явився у судове засідання без поважних причин, оскільки у відповідності до вимог ч.4 ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик та ухвала суду була вручена представникам страхової компанії завчасно, з таким розрахунком, щоб вони мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи. Посилання представника співвідповідача на приписи ст.ст.120, 127 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки рішення про залучення страхової компанії у якості співвідповідача було прийнято судом під час розгляду справи по суті, у відповідності до положень ст.ст.33, 191 ЦПК України, а ст.ст.120, 127 ЦПК України регулюють питання, що виникають на стадії відкриття провадження у справі та провадження у справі до судового розгляду. В ухвалі суду від 12.09.2012 року було роз'яснено право ознайомлення з матеріалами справи та відповідно право подати заперечення на позов.
Отже суд дійшов до висновку, про можливість розгляду справи без співвідповідача ОСОБА_4 та представника співвідповідача ПАТ СК «Українська страхова група».
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні з цивільним позовом ОСОБА_7 не погодився, вважає, що ним не було порушено ПДР, та по суті справи пояснив, що він дійсно перебував і перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Гледфарм ЛТД»і 08.12.2011 року він повертався на службовому автомобілі з відрядження. Під час руху ожеледиці на дорозі не було і жодних дорожніх знаків, з цього приводу, встановлено не було. Після с. Снов'янки, Чернігівського району він їхав зі швидкістю близько 70 км/год. і на мосту побачив чоловіка, який махав руками, а потім побачив автомобіль, який стояв на смузі руху. Тоді він одразу почав гальмувати, але авто понесло, він же почав маневрувати, щоб не здійснити зіткнення і направив свій автомобіль у місце зчеплення автомобіля, який перекрив дорогу, з причепом. Після удару з'єднання розірвало і його автомобіль понесло далі і відбулось незначне зіткнення з автомобілем позивача, якого він взагалі не бачив, а потім автомобіль зупинився. Через деякий час з автомобілем, що перекрив дорогу, відбулось зіткнення ще одного автомобіля, що їхав позаду його. Вважає, що причиною виникнення ДТП є саме дії ОСОБА_4, який створив аварійну ситуацію на дорозі, перекрив рух іншим учасникам дорожнього руху, а завдану шкоду позивачу повинні відшкодовувати страхові компанії.
Представники третьої особи на стороні відповідача ДП «Чернігівський облавтодор»у судовому засіданні висловили позицію, що завдану шкоду позивачу повинна відшкодовувати страхова компанія ПАТ СК «Брокбізнес», а облавтодор взагалі не причетний до виниклої ситуації. Дійсно у день ДТП, у вечері, раптово почалась ожеледиця, однак її почергово ліквідовувала техніка підприємства. Припис ДАІ було винесено вже після пригоди. Ділянка дороги, де відбулось ДТП, обладнана дорожніми знаками «Звуження дороги»та «Обережно ожеледиця».
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_8 у призначений час у судове засідання не з'явився, причини не явки не повідомив. /а.с.66, 91, 139/
Допитаний у судовому засіданні свідок на стороні позивача ОСОБА_10 пояснив, що він у день ДТП їхав у автомобілі ОСОБА_4 і коли вони заїхали на міст через річку Снов, то автомобіль з причепом розвернуло і він зупинився. Оскільки з боку м. Чернігова їхав автомобіль, то він почав його зупиняти, щоб не відбулось зіткнення. Водій того авто своєчасно загальмував і зупинився на своїй смузі руху. Після цього він побачив, що з протилежного боку також їдуть автомобілі і почав зупиняти перший автомобіль, як потім з'ясувалось під керуванням ОСОБА_3, але той пізно почав гальмувати, здійснив зіткнення з причепом від чого кріплення з автомобілем відірвало, а потім він вдарив автомобіль позивача у ліву частину та зупинився. Коли їх автомобіль розвернуло, то причеп опинився на зустрічній смузі, а саме авто зупинилось на смузі свого руху. На причепі горіли габаритні вогні.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, з'ясувавши усі обставини, на які сторони посилаються та дослідивши докази, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини справи.
Як видно з матеріалів перевірки по факту дорожньо-транспортної пригоди за №3109 від 08.12.11 р., матеріалів справи про адміністративне правопорушення №3-6124/11, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.12.11 р. провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Предметом судового розгляду був протокол про адміністративне правопорушення від 09.12.11 р., згідно якого 08.12.2011 року об 1845 год. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ ТF55YO»р.н. НОМЕР_6 на 19 км + 600 м автодороги «Чернігів-Мена-Сосниця-Грим'яч», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку (ожеледь на проїжджій частині), та в разі виникнення небезпеки для руху не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки, чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль марки ВАЗ 2106, р.н. НОМЕР_7 з причепом р.н.НОМЕР_3, у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було порушено п.12.1, п.12.3 ПДР. У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе не визнав і пояснив, що правил дорожнього руху він не порушував, а рухаючись з гори по дорозі в районі с. Снов'янка у бік м. Чернігова, помітив чоловіка у чорному одязі, який махав руками, а коли під'їхав ближче, то помітив, що дорога повністю перекрита легковим автомобілем з причепом без аварійної сигналізації. Раніше помітити автомобіль він не мав можливості, бо дана ділянка дороги була не освітлена, а коли почав гальмувати, то машину понесло і відбулось зіткнення. Оскільки інших доказів того, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суду не надано, то справу було провадженням закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постановою судді апеляційного суду Чернігівської області від 13.03.2012 року постанова Новозоводського районного суду скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тобто з нереабілітуючих підстав. У постанові вказано, що місцевий суд без виконання вимог закону, передчасно вирішив питання про непричетність ОСОБА_3 до ДТП і його невинуватість у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП, що є неправильним. Вказана постанова є чинною. Зі схеми наслідків ДТП встановлено, що учасниками пригоди були: автомобіль ЗАЗ TF 5540 р.н. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3, власник ТОВ «Гледфарм ЛТД»; автомобіль ВАЗ 21124 р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, власник ОСОБА_7; автомобіль ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_4, власник ОСОБА_9, з причепом П2 р.н. НОМЕР_3, власник ОСОБА_14; автомобіль РЕНО Сімбол р.н. НОМЕР_8, під керуванням ОСОБА_8, власник ТОВ «Савсервіс-мова». /додатки а/справа №3-6124/11, в/матеріал №3109/
Відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до довідки №8925332 про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце на дорозі Р-12 «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч»19 км 600 м, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п.п.12.1, 12.3 ПДР України та порушення ОСОБА_8 п.п.12.1, 12.3 ПДР України. /а.с.11-12/
З акту від 08.12.11 р. обстеження дорожніх умов на ділянці автодороги «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч»19 км 500 м, станом на 1845 год., встановлено, що радіус кривої в плані 20 м, повздовжній ухил проїжджої частини 20 %, стан проїжджої частини мокрий, ожеледь, недоліки в утриманні дороги, які спричинили ДТП -супутня умова, ожеледиця. Також встановлено розміщення з правої сторони дороги дорожніх знаків 1.12 «Слизька дорога», 7.12 «Ожеледиця», 7.2.1 «5 км». /а.с.94/
Встановлення зазначених вище дорожніх знаків підтверджується і актом від 23.11.11 р. /а.с.154/
За даними довідки інспектора ВДАІ Чернігівського РВ УМВС області автомобіль ВАЗ 21124 р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що мало місце об 1845 год. 08.12.11 р., отримав механічні пошкодження: тріснутий передній бампер; деформація лівого та правого крила, лівої передньої та задньої двері; подряпини на задньому бампері з лівої сторони. /а.с.13/
Зі звіту №32 від 18.05.12 р. про незалежну оцінку майна -визначення розміру матеріального збитку автомобіля «ВАЗ-21124»р.н. НОМЕР_1, встановлено, що останній отримав механічні пошкодження і вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля складає 12921,84 грн., з яких величина втрати товарної вартості автомобіля становить 1126,58 грн. /а.с.18-29/
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Дослідивши висновок спеціаліста, суд рахує його належним доказом, оскільки він містить в собі інформацію що предмета доказування.
Вартість послуг по оцінці автомобіля «ВАЗ-21124»р.н. НОМЕР_1 становить 850 грн, що підтверджується договором та товарним чеком №32 від 18.05.12 р. /а.с.45-46/
З наданих представником позивача розрахункових документів вбачається, що позивачем на відновлювальний ремонт та запчастини сплачено усього 13152 грн. /а.с.145-149/
Як вбачається з полісу №АА/7218794 власник автомобіля ЗАЗ TF 5540 р.н. НОМЕР_6 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД»застрахувало свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ СК «Брокбізнес», зі строком дії з 21.11.2011 р. по 20.11.2012 р. ліміт відповідальності, зокрема за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого, становить 50000 грн. /а.с.80/
У свою чергу, як вбачається з довідки №8925332 про дорожньо-транспортну пригоду, цивільно-правова відповідальність співвідповідача ОСОБА_4, під час керування автомобілем марки «ВАЗ-2106»р.н. НОМЕР_7, була застрахована до 10.07.12 р. у ПАТ СК «УСГ» за полісом №АА/0715566. /а.с.11 зворотна сторона/
З наданих представником відповідача №2 документів встановлено, що ОСОБА_3 з 01.02.2003 р. працює на посаді водія у ТОВ «Гледфарм ЛТД»і 08.12.11 р. він виконував трудові обов'язки у службовому відряджені. /а.с.150-153/
У відповідності до приписів п.п.12.1-12.3 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Дослідивши усі наявні матеріали справи, провівши аналіз пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 у виниклій 08.12.11 року, об 1845 год., ситуації на 19 км 600 м автодороги «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч»не дотримався вказаних вище вимог ПДР, у наслідок чого він здійснив зіткнення з транспортним засобом співвідповідача ОСОБА_4, який створив для нього небезпеку для руху, а після цього завдав механічних пошкоджень автомобілю позивача, водій якого у свою чергу дотримався приписів ПДР і при виникненні небезпеки зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
До позиції ОСОБА_3, у тій частині, що він не був об'єктивно спроможний виявити перешкоду, а також те, що причиною зіткнення стала ожеледиця, яку своєчасно не усунули дорожні служби, суд ставиться критично і рахує такою, що не може свідчити про відсутність в його діях порушень ПДР, адже безпечна швидкість, то є швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Як видно з письмових доказів, на цій ділянці дороги були встановлені дорожні знаки про аварійно-небезпечну ділянку дороги, її звуження і ожеледицю, що змушувало ОСОБА_3 прийняти відповідні заходи безпеки. У тій дорожній ситуації ОСОБА_3 повинен був і врахувати видимість у напрямку руху, тобто максимальну відстань, на якій він з місця водія міг чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дало б йому змогу орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру.
Не заслуговує на увагу і позиція ОСОБА_3 у тій частині, що дії водія автомобіля позивача у ситуації, що передувала ДТП, не відповідали вимогам ПДР, адже він здійснив вимушену зупинку на свої смузі руху, тобто припинив рух транспортного засобу через небезпеку, що створилася із-за перешкоди на дорозі.
Але, на думку суду, у виникненні ДТП і завданні шкоди позивачу, є також вина і співвідповідача ОСОБА_4, оскільки він згідно п.2.3 ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху, при тому, що він керував авто з причепом у зимню пору року при ожеледиці, зобов'язаний був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Відповідно до п.п.9.9, 9.10 ПДР у ситуації, що склалася перед ДТП, він повинен був також увімкнути аварійну світлову сигналізацію, з тим щоб попередити про небезпеку інших учасників дорожнього руху і установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 40 м до транспортного засобу. Як вказано у п.15.14 ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил. Однак, ОСОБА_4 цих приписів норм права не дотримався, що призвело до створення аварійної ситуації на дорозі для інших учасників дорожнього руху.
Що стосується позиції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у тій частині, що якби дорожня служба своєчасно ліквідувала ожеледицю на дорозі, то не виникло б ДТП, то таку позицію суд рахує захисною версією цих сторін, з тим щоб зменшити свою цивільно-правову відповідальність, так як по-перше, згідно п.2.3 ПДР саме водії зобов'язані повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху, а по-друге, як вже зазначалось судом вище, при виникненні небезпеки для руху водій повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Відповідно до приписів ст.ст.1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За приписами ст.ст.1187, 1188 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Статтею 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Згідно положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено викладеними вище положеннями ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
Враховуючи характер і обставини вчинення правопорушення, що дії водія ОСОБА_4 знаходяться в причинно-наслідкову зв'язку з грубим порушенням правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що у процентному співвідношенні вина ОСОБА_3 у заподіянні шкоди становить 80 %, а вина ОСОБА_4 -20 %.
Згідно положень п.9.2 ст.9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. N1961-IV, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого, а згідно ч.2 п.22.3 ст.22 названого Закону, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.22 Закону України №1961-ІV від 01.07.2004 року передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до приписів ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. N1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Стаття 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. Не відшкодовується страховиком втрата товарної вартості.
Як видно з листа ПАТ СК «Брокбізнес»позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування, із-за того, що справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрито, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. /а.с.40/
Оскільки судом встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП і відповідно в пошкодженні транспортного засобу позивача, а він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Гледфарм ЛТД», яке застрахувало свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ СК «Брокбізнес», то з останнього необхідно стягнути на користь позивача, за мінусом франшизи - 510 грн, страхове відшкодування у розмірі 9028,21 грн, для відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля, з розрахунку 80 % від суми заподіяної шкоди.
У свою чергу з власника джерела підвищеної небезпеки ТОВ «Гледфарм ЛТД»підлягає стягненню на користь позивача 1989,27 грн, у відшкодування франшизи, завданої шкоди, пов'язаної з втратою товарної вартості пошкодженого автомобіля та витрат на проведення оцінки автомобіля (510 + 1126,58 + 850 х 80 %).
Оскільки суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 є винним у заподіянні шкоди позивачу у розмірі 20 %, а він на момент ДТП застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ СК «Українська страхова група»за полісом №АА/0715566, то останнє повинно відшкодувати позивачу збитки у розмірі 2257,05 грн, для відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля, з розрахунку 20 % від суми заподіяної шкоди.
У свою чергу з ОСОБА_4, який на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки, підлягає стягненню на користь позивача 497,31 грн, у відшкодування франшизи, завданої шкоди, пов'язаної з втратою товарної вартості пошкодженого автомобіля та витрат на проведення оцінки автомобіля (510 + 1126,58 + 850 х 20 %).
Вирішуючи позов про відшкодування позивачу завданої моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що в цій частині він підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав та міркувань.
Як зазначалось вище, згідно ч.2 п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У відповідності до положень ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За позовними вимогами ОСОБА_7 просив суд стягнути на його користь з відповідачів №1 та №2 завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн, обґрунтовуючи це тим, що він емоційно та душевно страждав, був позбавлений на деякий час реалізувати свої уподобання та бажання, відчув себе ошуканим, що вплинуло на його психічний стан, змусило нервувати і переживати.
Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно було завдано майнової шкоди винними у ДТП особами, що йому прийшлось витрачати час і зусилля на поновлення попереднього стану автомобіля, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 1000 грн, яка є достатньою грошовою компенсацію душевних страждань ОСОБА_7, однак дана шкода повинна відшкодовуватись саме ТОВ «Гледфарм ЛТД» та ОСОБА_4, а не страховими компаніями, в силу приписів законодавства, з розрахунку 80 % вини у заподіянні шкоди ТОВ «Гледфарм ЛТД», 20 % вини ОСОБА_4
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача, а саме сплачений ним судовий збір та витрати, що пов'язані з явкою до суду з м. Новгород-Сіверського, Чернігівського області.
На підставі викладеного й у відповідності із ст.ст.22-23, 979, 988, 1166-1167, 1187-1188, 1190, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. N1961-IV, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 61, 74, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218, 293-294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД»(код 20075091, м. Київ, вулиця Алма-Атинська,58) на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди 1989,27 грн, у відшкодування моральної шкоди 800 грн, у відшкодування судових витрат 226,98 грн, а всього 3016,25 грн. (три тисячі шістнадцять гривень 25 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Брокбізнес»(код 20344871, м. Київ, вулиця Білоруська,3) на користь ОСОБА_7 9028,21 грн, у рахунок страхового відшкодування за страховим полісом №АА/7218794 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 226,98 грн у відшкодування судових витрат, а всього 9255,19 грн. (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 19 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди 497,31 грн, у відшкодування моральної шкоди 200 грн, у відшкодування судових витрат 56,74 грн, а всього 754,05 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 5 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Українська страхова група»(м. Київ, вулиця Федорова,32А) на користь ОСОБА_7 2257,05 грн, у рахунок страхового відшкодування за страховим полісом №АА/0715566 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 56,74 грн у відшкодування судових витрат, а всього 2313,79 грн. (дві тисячі триста тринадцять гривень 79 копійок).
У решті позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Криворученко Д.П.