Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів:за участю прокурораСахна Р.І., Матієк Т.В., Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року.
Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 5 грудня 2011 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
- за ч. 2 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 14 липня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території пансіонату «Кристал» в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області із погрозою застосування насилля та застосовуючи насилля задовольнив статеву пристрасть неприродним способом із ОСОБА_7 після чого зґвалтував потерпілу.
Цей вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Херсонської області та постановлено свій вирок з призначенням ОСОБА_6 покарання: за ч. 1 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У касаційній скарзі прокурор, просив вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилався на те, що суд належним чином не врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів та дані про особу засудженого. На думку прокурора, суд безпідставно застосував до ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просив скасувати вирок апеляційного суду та пом'якшити ОСОБА_6 покарання, застосувавши ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація злочинних дій за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України є правильними і у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про те, що апеляційний суд без достатніх підстав призначив засудженому покарання за ч. 2 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України є безпідставними.
При призначенні ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд урахував як тяжкість вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого, який хоча і не визнав своєї вини у вчиненні злочину, проте раніше не був судимий, має на утриманні неповнолітню дитину та вагітну дружину.
З урахуванням наведених у вироку обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 152 КК України, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Призначене ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Підстав до пом'якшення засудженому покарання і застосування до нього ст. 75 КК України колегія суддів не знаходить.
За таких обставин, твердження у касаційних скаргах прокурора про необґрунтовану м'якість призначеного ОСОБА_6 покарання, а захисника засудженого щодо його суворості, є необгрунтованими.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів .
Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
_____________ _____________ ____________
О.В.Єлфімов Р.І.Сахно Т.В. Матієк