Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.
суддів Швеця В.А., Квасневської Н.Д.,
за участю прокурора Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 вересня 2011 року щодо нього.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, раніше не судимого
засуджено:
- за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 180 годин громадських робіт.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 вересня 2011 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, 06 квітня 2010 року о 14 годині, в АДРЕСА_1, в ході сварки на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_6, заподіяв останній легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 18 травня 2010 року о 18 годині в АДРЕСА_2, ОСОБА_5 з мотивів неприязних стосунків з ОСОБА_6 наніс останній кілька ударів, чим заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та справу направити на новий апеляційний розгляд. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що на його думку, судові рішення щодо нього є незаконними, необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях та доказах, яким дана невірна юридична оцінка. Вважає, суд апеляційної інстанції залишаючи його апеляцію без задоволення не навів докладних мотивів прийнятого рішення, всупереч вимогам ст. 377 КПК України та не перевірив доводів його апеляції щодо невідповідності, на його думку, вироку суду першої інстанції вимогам ст. 334 КПК України. Також вважає, що судами при розгляді справи було допущено неповноту та однобічність судового слідства, її розгляд здійснено з обвинувальним ухилом, в зв'язку з чим, на його думку, порушено ст. 62 Конституції України та принципи кримінально-процесуального судочинства.
Стверджує, що ні його, ні захисника не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи в апеляційному суді, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи зворотнього повідомлення про отримання ними судових повісток та вважає, що таким чином апеляційним судом не було виконано вимог ст. 351 КПК України та порушено його право на захист.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив скасувати судове рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, обґрунтовані наявними в матеріалах справи доказами, ретельно перевіреними в судовому засіданні та об'єктивно оціненими у вироку в сукупності з іншими доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду не входить перевірка наявності обставин, зазначених у ст. 368 КПК України, а саме однобічності або неповноти судового розгляду.
За змістом ст. 67 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Колегія суддів установила, що суд першої інстанції дотримався вимог цієї норми закону.
За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо однобічності і неповноти судового розгляду в касаційному порядку перегляду не підлягають.
Ухвала апеляційного суду у цій справі за своїм змістом відповідає вимогам ст. 377 КПК України. Зокрема, в ній зазначені зміст вироку, особа, яка подала апеляцію, суть апеляції, короткий зміст пояснень осіб, які брали участь у засіданні та докладні результати розгляду справи, з наведенням підстав прийнятого судом рішення. Викладаючи суть апеляції, суд стисло та зрозуміло перелічив доводи, що містяться в скарзі, після чого ці доводи були проаналізовані судом та жоден з них не залишився без відповіді.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, викладеними в його ухвалі щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_5 та вважає їх правильними.
Згідно з ч. 3 ст. 354 КПК України про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб у передбачений зазначеною нормою спосіб.
Доводи касаційної скарги щодо неповідомлення засудженого та його захисника про дату розгляду кримінальної справи в апеляційному суді є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції було направлено зазначеним особам лист з повідомленням про те, що слухання справи в Апеляційному суді Полтавської області відбудеться 06 вересня 2011 року ( а.с. 139).
Отже, колегією суддів не встановлено істотних порушень, які б були безумовними підставами для скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, про що просить засуджений у своїй касаційній скарзі, тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 394-396 КПК України колегія суддів,
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 вересня 2011 року щодо нього - без зміни.
М.Ф. Пойда В.А. Швець Н.Д. Квасневська