Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів:за участю прокурораСахна Р.І., Матієк Т.В., Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 14 листопада 2011 року, якою
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України та провадження по справі закрито на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 4 вересня 2011 року, знаходячись біля будинку № 83 по вул. Кечкеметській у м. Сімферополі в автомобілі «CHERY EASTAR DS 14B» реєстраційний номер НОМЕР_1 знайшов, присвоїв та незаконно зберігав три полімерних згортки з наркотичною речовиною - канабіс, які були вилучені у нього за місцем його проживання 8 вересня 2011 року.
У касаційній скарзі прокурор просить постанову місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, в підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності .
За змістом постанови суду, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України, суд керувався тим, що після вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, він добровільно звернувся до Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» та пройшов курс лікування від наркоманії з 3 жовтня 2011 року по 13 жовтня 2011 року.
На обґрунтування свого рішення суд послався на дані довідки Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» про проходження ОСОБА_5 відповідного лікування.
Проте, згідно з довідкою, яка міститься в матеріалах справи ОСОБА_5 було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання канабіноїдів, вживання з шкідливими наслідками». Курс лікування проходив з 3 по 13 жовтня 2011 року. При цьому вказано, що курсу лікування від наркотичної залежності він не проходив, оскільки діагнозу синдрому залежності встановлено не було (а.с. 99).
До того ж, судом не з'ясовано, чи дійсно ОСОБА_5 звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено у зв'язку з порушенням цієї кримінальної справи і чи дійсно він страждав на наркоманію і мав на меті вилікуватись від неї, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання судове слідство проводилось вкрай поверхнево, в результаті чого були залишені нез'ясованими вказані обставини, що є істотним порушення кримінально-процесуального закону.
За таких обставин рішення суду про звільнення ОСОБА_5 на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, не можна визнати обґрунтованим.
Виходячи з наведеного, постанова щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого справу необхідно розглянути з дотриманням вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 14 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
____________ ____________ _____________
О.В.Єлфімов Р.І. Сахно Т.В. Матієк