Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Орлової С.О.
суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.
за участю прокурора Сінгаєвської А.О.
розглянула в судовому засіданні 23 серпня 2012 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 серпня 2011 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
- за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробування та дворічним іспитовим строком та покладено обов'язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 26 грудня 2010 року, на АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків, що раптово виникли між ним та ОСОБА_2 та переросли в сварку, з метою помсти через зникнення свого мобільного телефону, наніс ОСОБА_2 два удари кухонним ножем в область голови, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, а саме відкритий перелом потиличної кістки справа, а також струс головного мозку, рублені рани потиличної частини голови, правої потиличної області, лівої вушної раковини.
У касаційній скарзі прокурора порушується питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв'язку з порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого. Вважає, що суд необгрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, та не мотивував у вироку свого рішення належним чином. Вказує, що неправильна кваліфікація дій засудженого потягла призначення йому несправедливо м'якого покарання та безпідставне застосування щодо нього ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання. В цій частині вироку, зокрема, наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на вбивство.
Не погоджуючись з такою юридичною оцінкою дій ОСОБА_1, суд у вироку вказав на відсутність у справі доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 умислу на заподіяння смерті потерпілому, та перекваліфікував дії ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Доводів на підтвердження свого висновку про необхідність кваліфікації дій засудженого саме за такою нормою суд у вироку не навів, залишив поза увагою спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, їх локалізацію в області життєво-важливого органу, знаряддя злочину.
На переконання колегії суддів, рішення суду є не тільки не обґрунтованим належним чином, а й суперечливим, оскільки, як убачається з матеріалів кримінальної справи (і це ж встановлено судом), внаслідок дій засудженого потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, але від них не настала смерть потерпілого.
Наведені обставини свідчать про те, що висновок суду про необхідність перекваліфікації дій засудженого є необгрунтованим і належним чином не мотивованим. Такі порушення є істотними, оскільки перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Призначення засудженому покарання за злочин, який є менш тяжким, а тим більше звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, призвело до призначення йому покарання, яке є несправедливим внаслідок м'якості і таким, що не сприятиме виправленню засудженого та попередженню нових злочинів.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, на підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно і всебічно дослідити докази та встановити обставини, за яких було вчинено злочин, правильно кваліфікувати дії ОСОБА_1 та постановити законне і обґрунтоване рішення, призначивши покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням всіх обставин справи.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Орлова С.О. Квасневська Н.Д. Кульбаба В.М.