Ухвала
іменем україни
Колегія суддів cудової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів: Наставного В.В., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Шевченко О.О.
розглянула в судовому засіданні 16 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2011 року.
Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2011 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не має судимості,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 121 КК України на п'ять років позбавлення волі.
- за ч. 1 ст. 263 КК України на один рік позбавлення волі.
- за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк два роки.
Покладено на нього передбачені ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу, періодично з'являтись для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи кримінально-виконавчу інспекцію.
Постановлено стягнути із засудженого витрати на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 2248 грн 14 коп.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.
Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задоволено.
Вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України п'ять років позбавлення волі.
- за ч. 1 ст. 263 КК України один рік позбавлення волі.
- за ч. 1 ст. 309 КК України один рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - п'ять років позбавлення волі.
25 листопада 2011 року засудженим ОСОБА_1 подано касаційну скаргу із клопотанням про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2011 року клопотання засудженого про відновлення строку на касаційне оскарження названого судового рішення щодо нього залишено без задоволення.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування зазначеної ухвали апеляційного суду. Стверджує, що строк на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року він пропустив з поважної причини, оскільки вважав, що в його інтересах подасть касаційну скаргу захисник ОСОБА_2, яка приймала участь у справі як у ході досудового слідства, так і під час судового та апеляційного розгляду. Скаргу від свого імені вчасно не подав, оскільки тривалий час не міг отримати правову допомогу захисника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК України, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
Із касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 вбачається, що ним не дотримано зазначених вимог процесуального закону.
За матеріалами справи копію вироку Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року засуджений ОСОБА_1 отримав 06 липня 2011 року, що підтверджується його розпискою (а.с. 348).
Касаційна скарга та клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду направлені лише 25 листопада 2011 року, тобто за сплином 3 місяців та 19 днів після закінчення строку на касаційне оскарження.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він не мав можливості своєчасно отримати правову допомогу є необґрунтованими.
Засудженому неодноразово надавались побачення із близькими родичами, через яких він міг скористатись своїм правом на захист за допомогою адвоката та міг особисто оскаржити вирок апеляційного суду, чого ним не зроблено.
Також по справі відсутні дані про укладення угоди із адвокатом ОСОБА_2 на захист у наступній стадії процесу.
На підставі наведеного засуджений ОСОБА_1 мав можливість оскаржити вирок апеляційного суду у встановлений строк, проте цього не зробив без поважних причин, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його скарги про відновлення строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування судових рішень не встановлено.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2011 року щодо нього - без зміни.
М.Й. Вільгушинський В.В. Наставний В.М. Кульбаба