іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Тельникової І.Г., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2.
Вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2012 року засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
· за ч. 1 ст. 263 КК України до покаранні у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ст.76 КК України.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 13.11.2011 року в денний час, перебуваючи в господарській будівлі, розміщеній у дворі будинку АДРЕСА_1 Смелянського району Черкаської області виявив 13 гранат і 13 запалів до них, які є бойовими припасами та які він без відповідного дозволу поклав у сумку та помістив у багажне відділення автомобіля «Черрі», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, де зберігав без передбаченого законом дозволу, а 14.11.2011 року перевіз указані бойові припаси до Жовтневого району м.Маріуполя.
14.11.2011 року близько 22 год ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку №30 по вул. Металофонтанній м.Маріуполя Донецької області умисно безоплатно передав ОСОБА_4 одну бойову ручну осколкову гранату оборонного типу Ф-1 із уніфікованим запалом до ручної гранати, модернізованої, дистанційного типу УЗРГМ-2.
15.11.2011 року о 10 год 20 хв ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції на зупинці громадського транспорту «ДОСААФ», що знаходиться по пр.Леніна, 1 м.Маріуполя, де в процесі огляду вищевказаного автомобіля «Черрі» було виявлено та вилучено корпуси 10 ручних осколкових гранат оборонного типу Ф-1, 2 корпуси ручних осколкових гранат наступального типу РГД-5, 12 уніфікованих запалів до ручних гранат, модернізованих, дистанційного типу УЗРГМ-2, які у сукупності є ручними осколковими гранатами оборонного типу Ф-1 (10 шт) і ручними осколковими гранатами наступального типу РГД-5 (2 шт), які придатні для вибуху і є бойовими припасами.
Апеляційний суд Донецької області, задовольнивши апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, скасував зазначений вище вирок у частині призначеного засудженому покарання і постановив свій вирок від 27 квітня 2012 року, яким призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 доводить, що призначене ОСОБА_2 апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого засудженим злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Посилається на те, що при призначенні останньому покарання суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував позитивних характеристик ОСОБА_2 із місць проживання та роботи у м.Маріуполі, а також того, що засуджений має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_5, а до складу його сім'ї входить рідний брат - інвалід І групи та хвора мати, яка потребує стороннього догляду. Також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 уперше вчинив злочин середньої тяжкості, визнав себе винним і розкаявся у вчиненому злочині. Просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст.395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у незаконному придбанні, носінні, передачі бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 263 КК України у касаційній скарзі не заперечується.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, по справі не встановлено.
При призначенні ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України, апеляційний суд правильно указав на те, що місцевий суд невмотивовано врахував позитивну характеристику засудженого з місця реєстрації та не звернув уваги на негативну характеристику останнього з місця фактичного проживання, а також обґрунтовано не визнав пом'якшуючими покарання обставинами те, що ОСОБА_2 має малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і до складу його сім'ї входить рідний брат - інвалід І групи та хвора мати, яка потребує стороннього догляду, оскільки ці особи проживають окремо від засудженого.
При цьому суд апеляційної інстанції урахував тяжкість вчиненого злочину та конкретні обставини його вчинення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 ст. 75 КК України і призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Характеристики, видані директором ТОВ «Фірма Стінвест» і кухарем цієї організації, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які проживають поруч із ОСОБА_2, не завірені належним чином, а тому дані, викладені у цих документах, наданих захисником, не є беззаперечними.
Дані про те, що ОСОБА_2, працюючи з травня 2009 року до жовтня 2010 року у ПП «Теплосантехмонтаж 354», позитивно зарекомендував себе, викликають сумнів у колегії суддів, оскільки з належним чином завіреної копії трудової книжки ОСОБА_2 убачається, що засуджений працевлаштувався на дане підприємство 14.05.2012 року.
Ті обставини, що ОСОБА_2 уперше вчинив злочин середньої тяжкості, визнав себе винним і розкаявся у вчиненому злочині не є такими, що істотно знижують ступінь вчиненого ним злочину і свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Інших обґрунтованих доводів, які б давали суду підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, звільнення його від відбування покарання з випробуванням, як про це йдеться у касаційній скарзі захисника , немає.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України колегія суддів
ухвалила:
вирок Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
М.Й. ВільгушинськийІ.Г. Тельникова Т.І. Франтовська