Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіЄлфімова О.В.,
суддів Матієк Т.В., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Деруна А.І.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора АР Крим на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 27 грудня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
В апеляційному порядку цей вирок не оскаржувався.
Як установив суд, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав з метою збуту.
26 липня 2011 року в 23:15 ОСОБА_5 у м. Ялті біля зупинки громадського транспорту «Баня» по вул. Ломоносова незаконно з корисливих мотивів збув ОСОБА_6 4,27 г зазначеного наркотичного засобу.
Він же повторно з корисливих мотивів 13 жовтня 2011 року близько 18:00 біля буд. 4 по вул. Дарсанівській у м. Ялті збув ОСОБА_6 1,63 г цього наркотичного засобу.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та даним про його особу внаслідок м'якості. Зазначає, що суд безпідставно застосував до призначеного покарання положення ч. 1 ст. 69 КК України, а також в порушення ч. 2 ст. 69 КК України необґрунтовано не призначив засудженому обов'язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку або ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно зі ст. 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Суд першої інстанції розглянув справу у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, виходив з того, що ОСОБА_5 погоджувався із пред'явленим йому обвинуваченням і фактичних обставин вчинення ним зазначених у вироку злочинів не оспорював.
Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні зазначених в обвинувальному висновку злочинів, стверджуючи при цьому, що він не пам'ятає епізод збуту ним 26 липня 2011 року наркотичного засобу та нічого не може пояснити з цього приводу. Аналогічні показання ОСОБА_5 давав при допиті як підозрюваний. Будучи допитаним як обвинувачений, останній заперечував вчинення ним цього злочину ( а.с. 96-98, 134 ).
Отже, виходячи з аналізу показань підсудного, який по суті жодних пояснень по епізоду збуту від 26 липня 2011 року суду надати не зміг, ці обставини унеможливлювали дослідження доказів у спрощеному порядку. Після допиту підсудного суд повинен був вирішити питання про зміну порядку і обсягу дослідження доказів відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 КПК України, що ним зроблено не було. Натомість суд у вироку неправильно виклав пояснення підсудного про те, що він підтвердив обставини вчинення ним злочину 26 липня 2011 року. А тому вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
Вказані порушення є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України з направленням справи на новий судовий розгляд, у процесі якого суду необхідно з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону всебічно дослідити обставини справи, перевірити викладені у касаційній скарзі прокурора доводи, прийняти законне й обґрунтоване рішення, у разі доведеності його винуватості, призначити ОСОБА_5 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України.
Із врахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, колегія суддів не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу заступника прокурора АР Крим задовольнити частково.
Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 27 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без зміни.
О.В. Єлфімов Т.В. Матієк Р.І. Сахно