Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Орлової С.О.
суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.
за участю прокурора Сінгаєвської А.О.
розглянула у судовому засіданні 23 серпня 2012 року у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Володарського районного суду Донецької області від 2 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Володарського районного суду Донецької області від 2 серпня 2012 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, востаннє
вироком Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2007 року за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків на 2 роки 3 місяці позбавлення волі; постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2009 року звільненого умовно-достроково 23 березня 2009 року на 5 місяців 21 день,
- за ч. 1 ст. 125 КК України на 160 годин громадських робіт, але не більше 4-х годин в день;
- за ч. 2 ст. 126 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, остаточне покарання визначено за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі на 3 роки 10 днів.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він, проживаючи в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, з мотивів неприязні до її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з березня 2009 року до 8 червня 2011 року, постійно умисно застосовував щодо останнього фізичне насильство, яке мало характер катування, а саме наносив багаточисленні удари по різним частинам тіла дитини ременем, лозиною, змушував стояти у кутку на колінах на зерні та солі, спричиняючи малолітньому фізичний біль.
Крім того, 8 липня 2011 року приблизно о 17 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 зняв з малолітнього ОСОБА_3 одяг та, утримуючи на ліжку на спині, підняв ноги дитини догори і ременем з металевими вставками умисно багаторазово наніс ним удари по різним частинам тіла, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що суд, при призначенні покарання засудженому не врахував, що він не відбув покарання за попереднім вироком та безпідставно не призначив йому покарання за сукупністю вироків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а вирок - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбутну частину покарання за попереднім вироком.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2007 року за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків на 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
23 березня 2009 року за постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2009 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання умовно-достроково на 5 місяців 21 день.
Судом встановлено, що засуджений вчинив новий злочин у період, починаючи з березня 2009 року, тобто не відбувши покарання за попереднім вироком.
Постановляючи вирок, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України суд мав призначити засудженому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 та 72 КК України. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зі змісту вироку видно, що суд не виконав зазначені вимоги закону та не призначив покарання на підставі ст. 71 КК України, внаслідок чого неправильно застосував кримінальний закон.
Наведені обставини відповідно ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно і всебічно розглянути справу та постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Володарського районного суду Донецької області від 2 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Орлова С.О. Квасневська Н.Д. Кульбаба В.М.