іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Дембовського С.Г., Швеця В.А.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст.157 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права балотуватися в депутати місцевих органів влади строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2,3 ст.76 КК України.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
раніше не судиму,
- за ч.3 ст.157 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права бути агітатором на виборах в депутати місцевих органів влади строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2,3 ст.76 КК України.
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винуватими у вчинення злочину за таких обставин.
16.01.2011 року у м.Феодосія проводилися проміжні вибори депутатів Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим по одномандатному мажоритарному виборчому округу №9, за яким були зареєстровані кандидатами в депутати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
ОСОБА_1, достовірно знаючи умови та порядок проведення передвиборчої агітації і заборони на проведення агітації з використанням грошових коштів, а також підкупу виборців, що перешкоджає вільному здійсненню громадянами - виборцями права обирати і бути обраними, бажаючи незаконно перемогти на виборах, вирішив проводити передвиборчу агітацію виборців шляхом передачі їм грошей для того, щоб змінити їх волевиявлення, а також схилити за грошову винагороду голосувати саме за нього і тим самим забезпечити собі перемогу на виборах, вчиняючи ці дії із залученням ОСОБА_2 та ОСОБА_7, якого звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.157 КК України, на підставі п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року.
З цією метою ОСОБА_1 15.01.2011 року близько 16 год, перебуваючи в кафе-барі «Фрегат Нептун», що знаходився по вул. Чкалова, 24/вул. Сімферопольське шосе, 5, м. Феодосії, передав ОСОБА_7 1650 грн для підкупу 33 виборців.
15.01.2011 року перед виборами, коли агітація вже була заборонена, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи в різних місцях м.Феодосії, здійснив підкуп виборців, яких схилив голосувати за ОСОБА_1 за винагороду, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_62, ОСОБА_63 та інших невстановлених досудовим слідством осіб, яким передав по 50 грн кожному.
14.01.2011 року ОСОБА_2 в кафе-барі «Фрегат Нептун», що знаходиться за вищевказаною адресою, діючи за попередньою домовленістю, отримала від ОСОБА_1 2000 грн для підкупу виборців.
16.01.2011 року у день виборів приблизно з 9 до 12 години ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, здійснила підкуп виборців, яких вона схилила за 50 грн голосувати за ОСОБА_1, зокрема, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_66, ОСОБА_30, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_31 та інших невстановлених досудовим слідством осіб.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у порядку ст.365 КПК України змінено та виключено з мотивувальної частини вказівку про визнання як речових доказів: списків виборців і протоколів огляду речових доказів від 22.01.2011 року. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційних скаргах:
- заступник прокурора Автономної Республіки Крим указує, що суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме статті 75, 77 КК України та безпідставно звільнив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання, оскільки це покарання належить відбувати реально, внаслідок чого призначив засудженим покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ними злочину та даним про їх особу. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
- засуджений ОСОБА_1 стверджує про неправильне застосування кримінального закону та незаконність свого засудження. Доводить, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.157 КК України. Просить судові рішення скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим, а скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувавши судові рішення по справі з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Органи досудового слідства, пред'явивши обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в перешкоджанні здійсненню громадянами (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_66, ОСОБА_30, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_31 та іншими невстановленими досудовим слідством особами) свого виборчого права, поєднаного з підкупом, за попередньою змовою групою осіб, всупереч вимогам ст. 22 КПК України не вжили всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного розслідування справи, а суд, розглядаючи справу, не дослідив усієї сукупності доказів по справі, не дав їм належної оцінки, що вплинуло на правильність прийнятих по справі судових рішень про винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України.
Крім того, по справі допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили повному та всебічному розгляду справи і постановленню по ній законних і обґрунтованих і справедливих судових рішень та є безумовними підставами для їх скасування.
Так, органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він діючи за попередньою змовою групою осіб передав ОСОБА_7 1650 грн, а ОСОБА_2 - 2000 грн для підкупу виборців, а вони, шляхом передачі по 50 грн кожному виборцю, схилили до голосування за ОСОБА_1: ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_62, ОСОБА_63 та інших осіб, а також ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_40, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_66, ОСОБА_40, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_31.
Суд, формулюючи обвинувачення визнане судом доведеним, не указав на те, що ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 було вчинено перешкоджання їх виборчому праву.
Разом з тим, суд зазначив про вчинення злочину щодо інших невстановлених досудовим слідством осіб.
При цьому як на докази винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину суд послався на показання ОСОБА_7 та ОСОБА_2, в яких вони визнали свою винуватість та підтвердили передачу грошей особам, зазначеним у обвинувальному висновку.
За показаннями потерпілого ОСОБА_4 і свідків ОСОБА_28, ОСОБА_41, ОСОБА_42 їм було відомо про те, що ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_14 пропонувались гроші за голосування за ОСОБА_1.
Однак, органи досудового слідства і суд не врахували інших доказів, які є у справі, не усунули наявних в них суперечностей і не дали їм оцінки для визначення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.157 КК України.
Так, органам досудового слідства та суду належало ретельно перевірити достовірність визнавальних показань ОСОБА_7 та ОСОБА_2, що зроблено не було.
Зокрема, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_28, ОСОБА_22, ОСОБА_66, ОСОБА_68 було передано кошти за те, що вони проголосують за ОСОБА_1.
На досудовому слідстві та в суді для підтвердження даних обставин допитано не було і не з'ясовувалось питання, чи приймали всі ці особи участь у виборах депутатів Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим.
Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_67 , ОСОБА_43, ОСОБА_44 стверджували, що будь-яких коштів за голосування за ОСОБА_1 будь-які особи їм не передавали, а те, що ОСОБА_12 також не брала грошей підтвердив свідок ОСОБА_11.
При цьому органами досудового слідства та судом суперечності у показаннях ОСОБА_7, ОСОБА_2 та указаних свідків, у тому числі шляхом проведення очних ставок, усунуті не були.
Висновок органів досудового слідства та суду про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 передали гроші ОСОБА_30, ОСОБА_21 за те, що вони оберуть ОСОБА_1, спростовуються показаннями цих свідків про те, що їм пропонували грошові кошти за умови голосування за указаного кандидата, проте вони відмовилися і в подальшому належним чином реалізували своє виборче право, проголосувавши за обраного ними кандидата.
Також свідок ОСОБА_31 доводила, що вона не брала участі у місцевих виборах, а гроші у сумі 150 грн взяла від ОСОБА_2 як чергову допомогу, яку її тітка ОСОБА_2 періодично надавала. Вона не пояснювала, що це за кошти, і не агітувала за ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_45 підтвердив, що ОСОБА_7 передав йому 250 грн у рахунок погашення боргу.
Цим показанням свідків ОСОБА_31, ОСОБА_45, ОСОБА_30 та ОСОБА_21 не дана належна оцінка органами досудового слідства та судом.
Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з обвинуваченням, пред'явленим органами досудового слідства, усім виборцям, у тому числі ОСОБА_31 та ОСОБА_45 було передано по 50 грн із метою перешкоджання виборчому праву, проте ОСОБА_31 послідовно та незмінно зазначала, що ОСОБА_2 передала їй саме 150 грн, а ОСОБА_45 указував на те, що ОСОБА_7 передав йому 250 грн і ці суперечності у справі не було усунуто.
Окрім того, згідно з диспозицією ч. 3 ст. 157 КК України злочином визнається перешкоджання здійсненню громадянами свого виборчого права, поєднаного з підкупом, за попередньою змовою групою осіб.
Тобто для притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за цим кримінальним законом обов'язковим було встановлення створення громадянам-виборцям перепон, які заважають їм здійснювати чи унеможливлюють здійснення їхнього права обирати, у тому числі вчинене шляхом підкупу за попередньою змовою групою осіб.
Оскільки законом визначається відповідальність за порушення виборчого права конкретних осіб, то органи досудового слідства, усупереч вимогам ст.132 КПК України пред'явили неконкретне обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, указавши, що вони, діючи за попередньою змовою групою осіб, перешкодили шляхом підкупу реалізації виборчого права й інших осіб, не ідентифікувавши їх. При цьому посилання лише на прізвище осіб без указівки імені та по-батькові особи, виборчі права якої порушені, також свідчить про неконкретність обвинувачення, оскільки виключає можливість перевірки доказів обвинувачення.
При цьому суд, порушуючи вимоги ст.375 КПК України, вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення, вказавши на те, що злочини вчинено у тому числі щодо невстановлених досудовим слідством осіб.
Під час досудового слідства і судового розгляду справи ОСОБА_1 послідовно та незмінно зазначав про те, що він не передавав грошей з метою підкупу виборців, наводячи на свій захист відповідні докази.
Проте, суд належним чином не перевірив ці доводи та не спростував їх, чим порушив право ОСОБА_1 на захист.
Окрім того, постановляючи обвинувальний вирок, суд навів у ньому докази, зокрема, показання свідків, в яких містились суперечливі дані: в одних зазначалися відомості на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а в інших містились дані, що підтверджували версію захисту ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.157 КК України.
Зокрема свідки ОСОБА_31, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_43 пояснювали неможливість вчинення злочину ОСОБА_1 за обставин, встановлених судом, та наголошували на відсутності фактів підкупу виборців з метою схилити їх до голосування за останнього.
Одночасно з показань свідків ОСОБА_28, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_41, ОСОБА_11ОСОБА_58, ОСОБА_14 убачається, що їм відомо про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.157 КК України.
Однак, пославшись на ці докази, суд у вироку ніякої оцінки їм не дав, не висловив міркувань, які з них він визнає достовірними, а які відкидає, та з яких мотивів.
Одночасно з цим, місцевий суд установив, що дана кримінальна справа сфальсифікована, а докази обвинувачення створені штучно. У зв'язку з цим суд виніс окрему постанову, яка не оскаржувалася і набула законної сили, в якій довів до відома прокурора Автономної Республіки Крим про дані факти.
Апеляційний суд на зазначені порушення закону уваги не звернув.
Неповнота та порушення кримінально-процесуального законодавства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому судові рішення по справі щодо ОСОБА_1 та у порядку ст.395 КПК України щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування.
Під час нового розслідування необхідно усунути зазначені вище недоліки, перевірити доводи ОСОБА_1, висунуті ним на свій захист, витребувати документи, при необхідності провести інші слідчі дії та з урахуванням зібраних і належно оцінених доказів прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 та у порядку ст.395 КПК України щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування.
М.Й. ВільгушинськийС.Г. ДембовськийВ.А. Швець