Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіБританчука В.В.,
суддів Матієк Т.В., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
представника потерпілого ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянула в судовому засіданні 21 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_8
Вироком Бороднянського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, є особою, що не має судимостей відповідно до ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено, стягнуто із засудженого на його користь 33 930,45 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 22000 грн - моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2011 року апеляцію захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Як установив суд, ОСОБА_8 23 жовтня 2010 року близько 08:00 на автодорозі Макарів - Завалівка Макарівського району Київської області, сидячи на передньому пасажирському місці автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6, умисно з корисливих мотивів - з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я ОСОБА_6, здійснив напад на нього шляхом нанесення двох ударів по голові заздалегідь заготовленим заточеним предметом, схожим на шило, завдавши ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. В ході нападу ОСОБА_6 втратив керування автомобілем, з'їхав у кювет і перекинувся, внаслідок чого ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про зміну судових рішень у частині призначеного покарання, призначення покарання ОСОБА_8 в меншому розмірі, ніж його призначив суд першої інстанції, оскільки суд не повною мірою врахував конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_8 і призначив йому покарання, яке не можна визнати справедливим унаслідок його тяжкості. Крім того, захисник просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову, а справу направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
На касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_6 подав заперечення, в якому просив залишити судові рішення без зміни, а скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, котрий підтримав скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, пояснення потерпілого та його представника, які просили залишити судові рішення без зміни, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку та які по суті не оспорюються у касаційній скарзі.
За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженого кваліфіковано вірно.
Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину та даним про його особу є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання суд повною мірою дотримався цих вимог закону. Зокрема, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу засудженого, у тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі захисника. Судом враховано, що ОСОБА_8 є особою, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 149), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 148). При призначенні покарання суд урахував обставину, що пом'якшує покарання підсудному, - щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину проти особи похилого віку та конкретні обставини його скоєння.
З урахуванням сукупності зазначених обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_8, оскільки воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Твердження захисника про необґрунтованість задоволеної судом суми цивільного позову є безпідставними.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого, суд дослідив у повному обсязі висновок експерта щодо вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю (а.с. 65-69), а також документи, які свідчать про понесені потерпілим затрати на проведення експертизи, та на закупівлю ліків (70-74, 152, 158). Оскільки в цій частині потерпілий надав докази на підтвердження розміру позову, а сам винний визнав його в повному обсязі, то суд обґрунтовано задовольнив позов потерпілого про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 33930, 45 грн. З урахуванням фізичних та душевних страждань потерпілого, наданих ним відповідних медичних документів та достатнього обґрунтування ним свого позову в частині відшкодування моральних збитків суд першої інстанції прийняв мотивоване рішення щодо повного задоволення і цих його вимог у розмірі 22 000 грн.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за апеляцією захисника ОСОБА_7, дійшов висновку про законність вироку суду першої інстанції, навівши в ухвалі відповідно до вимог ст. 377 КПК України докладні мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачається.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бородянського районного суду Київської області від 10 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
В.В. Британчук Т.В. Матієк Л.В. Шибко