іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Слинька С.С., Британчука В.В.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області з доповненням до неї на вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
неодноразово судимого, останнього разу 17.04.2007 року за частинами 2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.304 КК України на 4 роки позбавлення волі,
- за ч.2 ст.186 КК України на покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ст.76 КК України.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судимого,
- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ст.76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
15.06.2011 року близько 21 год 30 хв ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон «Nокіа-6020», вартістю 200 грн.
15.07.2011 року близько 21 год 30 хв ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на перехресті вулиць Карла Лібкнехта та Прикордонній у м. Токмаку, повторно за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, заволодів мобільним телефоном «Nокіа-С1-01», спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 630 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі заступник прокурора Запорізької області посилається на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок місцевого суду, виніс ухвалу, яка не відповідає вимогам ст.377 КПК України, оскільки не містить обґрунтованих мотивів, через які визнано необґрунтованою апеляцію прокурора, в якій порушувалося питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання, та про постановлення нового вироку. Доводить, що покарання, призначене ОСОБА_1 є таким, що не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про засудженого внаслідок м'якості, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції. Просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
У доповненні до касаційної скарги прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили судам постановити законні та справедливі судові рішення, а саме, винесення вироку незаконним складом суду, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги з доповненнями до неї, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирок в усякому разі належить скасувати, якщо він постановлений незаконним складом суду.
Відповідно до вимог ст. 54 ч.1 п. 2-1 КПК України суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку.
З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого СВ Токмацького МВ ГУ МВС України в Запорізькій області від 16.07.2011 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за фактом відкритого заволодіння майном ОСОБА_6 (т.2 а.с.3).
При провадженні досудового слідства по цій справі місцезнаходження ОСОБА_5 установлено не було, проте були підозри, що він може перебувати за місцем проживання своєї матері - ОСОБА_7
Суддя Юрлагіна Т.В. під час досудового слідства, розглянувши подання слідчого СВ Токмацького МВ ГУ МВС України в Запорізькій області вирішила питання про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5(т.2 а.с. 114).
Оскільки місцезнаходження ОСОБА_5 встановлено не було, постановою слідчого СВ Токмацького МВ ГУ МВС України в Запорізькій області від 08.09.2011 року, кримінальна справа щодо цієї особи по обвинуваченню у грабежі за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком (т.2 а.с. 8)
У подальшому суддя Юрлагіна Т.В. розглядала цю кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та постановила обвинувальний вирок.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 та щодо ОСОБА_2 як такий, що винесений незаконним складом суду, тобто з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
При новому судовому розгляді справи суду належить дослідити докази у встановленому законом порядку, при доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинних дій, правильно кваліфікувати їх дії і призначити покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
При цьому суду належить звернути увагу на те, що у вироку неможна вказувати прізвище особи, з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочини, оскільки кримінальна справа надійшла до суду лише щодо цих осіб, а тільки їх засуджено за вчинення злочинів, а матеріали щодо іншої особи виділені в окреме провадження у зв'язку з її розшуком.
Одночасно, якщо при новому судовому розгляді підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким ОСОБА_1 визнано винуватим, і не буде встановлено обставин, які б свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробування, та призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким, оскільки при призначенні покарання суд не врахував і не дав оцінки тому, що ОСОБА_1 судимий за вчинення корисливих злочинів, судимості не зняті та не погашені, а через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі він повторно вчинив аналогічні злочини проти власності, будучи в стані алкогольного сп'яніння.
Керуючись статтями 394-396 КПК України колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 та щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
М.Й. Вільгушинський С.С. СлинькоВ.В. Британчук