Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів: за участю прокуроразахисника-адвоката Сахна Р.І., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні 4 вересня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 вересня 2011 року.
За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, не судиму,
засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених частинами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 судові рішення щодо якого в касаційному порядку не окаржуються.
За наведених у вироку обставин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнано винними та засуджено за заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за наступних обставин.
17 грудня 2001 року приблизно о 18:00 ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з начальником Севастопольського відділення реєстрації «Української товарної біржі» ОСОБА_6 та знаходячись в приміщенні Севастопольського відділення реєстрації «Української товарної біржі», розташованому на АДРЕСА_1, представився потерпілій ОСОБА_7 брокером «Української товарної біржі», хоча і не був таким. Його повноваження підтвердила ОСОБА_6 Надалі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під приводом виконання зобов'язань за договором доручення на представництво інтересів ОСОБА_7, отримали від останньої 6 тисяч доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 грудня 2001 року складало 31772 грн. 40 коп. Вказаними діями засуджених потерпілій ОСОБА_7 було завдано шкоду на зазначену суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджена ОСОБА_6 фактично ставить питання про скасування судових рішень в частині стягнення з неї суми моральної шкоди. Посилається на те, що суд не дав належну оцінку постановленому у 2005 році рішенню Гагарінського районного суду м. Севастополя за цивільною справою про стягнення з «Української товарної біржі» на користь ОСОБА_7 грошових коштів, у тому числі моральної шкоди, за договором від 17 грудня 2011 року, які одночасно є предметом злочину за даною справою. Крім того, зазначила, що апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України не проаналізував усіх доводів, наведених в апеляції, та не дав на кожен із них вичерпної відповіді.
В запереченнях на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_7 вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги засудженої ОСОБА_6 і просить залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та думку прокурора на підтримку касаційної скарги засудженої, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Висновки суду щодо винності ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюються і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених і належно оцінених судом.
Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України також є правильною та у скарзі не оспорюється.
Покарання засудженій ОСОБА_6 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України, воно є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що ж стосується доводів касаційної скарги засудженої про неправильність судових рішень у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди на її користь, то вони заслуговують на увагу.
Згідно з положеннями, передбаченими ч. 1 ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цей позов повністю або частково.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 13 жовтня 2004 року був задоволений цивільний позов ОСОБА_7 до Товарної біржі «Українська товарна біржа» про захист прав споживачів та стягнуто з відповідача на корить позивача 31977 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 12028 грн неустойки та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 24 березня 2004 року рішення місцевого суду змінено лише в частині стягнення державного мита. В іншій частині рішення суду залишено без зміни (т. 3 а.с.293-294).
Як слідує з вказаного судового рішення ОСОБА_7 звернулася в суд у зв'язку з невиконанням договору від 17 грудня 2001 року, який був підписаний директором Севастопольського філіалу Товарної біржі «Українська товарна біржа» ОСОБА_6
Таким чином, з Товарної біржі «Українська товарна біржа» було стягнуто на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну внаслідок невиконання засудженою ОСОБА_6 своїх службових обов'язків при зазначених у вироку обставинах.
Разом з тим, суд належним чином не перевірив чи було виконане вказане рішення суду, якщо не виконано, то з яких причин, та чи не позбавлена потерпіла можливості отримати вказане відшкодування у вказаній цивільній справі. А також не з'ясовано чи відшкодовувалась засудженою ОСОБА_6 в порядку регресу Товарній біржі «Українська товарна біржа» моральна шкода стягнута на користь потерпілої.
Апеляційний суд при розгляді справи також не звернув на це увагу.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з засудженої ОСОБА_6 моральної шкоди необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 вересня 2011 року в частині стягнення з засудженої ОСОБА_6 моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
____________ ____________ ______________
О.В.Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко