Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Єленіної Ж.М.,
суддів:Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 липня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 22 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5
Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено:
за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строком на 3 роки, без конфіскації майна;
за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з засудженого судові витрати.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, працюючи на посаді слідчого прокуратури Підволочиського району Тернопільської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з 27 березня 2009 року вимагав, а 08 та 22 червня 2011 року отримав від ОСОБА_6 хабар у розмірі 500 та 2500 доларів США відповідно, що згідно курсу Національного банку України в сумі становить 19933,35 грн, за зміну кваліфікації вчинених ОСОБА_6 діянь з тяжких злочинів на злочини невеликої тяжкості та направлення справи до суду для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Крім того 27 травня 2009 року ОСОБА_5 у своєму службовому кабінеті в приміщенні прокуратури Підволочиського району Тернопільської області склав завідомо неправдивий документ - «протокол про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства», у який умисно вніс завідомо неправдиві відомості щодо оголошення обвинуваченому ОСОБА_6 про закінчення досудового слідства по кримінальній справі відносно нього за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 222 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22 лютого 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на часткову підтримку касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду з поверненням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Події злочинів, доведеність винності ОСОБА_5 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України в силу ст. 395 КПК України у касаційному порядку не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не оспорювались.
Суд, належним чином мотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування основного покарання, врахувавши при цьому тяжкість вчинених злочинів, особу винного, який вину визнав та щиро покаявся, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має ряд захворювань: хронічний пієлоцистит, сечокам'яну хворобу, хронічний холецистит, хронічний гастродуоденіт і гіпертонічну хворобу, у зв'язку з чим потребує періодичного лікування в умовах стаціонару, а тому правильно застосував ст. 75 КК України, звільнивши засудженого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Враховуючи характер вчиненого, суд правильно позбавив засудженого права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, що є максимальним строком для такого виду додаткового покарання.
Апеляційний суд, перевіряючи справу за апеляцією прокурора щодо неправильного застосування ст. 75 КК України та м'якості призначеного покарання, обґрунтовано визнав його апеляційні доводи безпідставними та залишив вирок щодо ОСОБА_5 без зміни.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів, а тому не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 22 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судді:
Ж.М. Єленіна В.В. Щепоткіна Ю.П. Фурик