Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів Тельнікової І.Г., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Деруна А.І.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 2 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2011 року та вирок Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2012 року.
Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2011 року
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2010 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 грн.,
засуджено за ч. 2 ст.121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі.
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2011 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання та в цій частині постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 12 квітня 2011 року приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в лісосмузі поблизу с. Новомосковське Глобинського району, під час сварки з ОСОБА_3, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс останньому не менше семи ударів кулаками та ногами, взутими у кросівки в область обличчя та голови, чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку тяжкого ступеня, правої скроневої ділянки, базальних поверхонь обох півкуль головного мозку та довгастого мозку.
В касаційній скарзі захисник засудженого посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 ст. 121 на http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_637/ed_2012_02_04/pravo1/T012341.html?pravo=1" \l "637" \o "Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" \t "_blankст. 124 КК України та призначення покарання відповідно до санкції вказаної статті. Вважає, що насильницькі дії ОСОБА_1 відбулися у відповідь на насильницькі дії з боку потерпілого. Стверджує, що засуджений наніс ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого при перевищенні меж необхідної оборони при захисті від посягання потерпілого, який наніс йому удар палицею по спині та продовжував після цього утримувати палицю в руках, що було розцінено засудженим, як подальше посягання на нього, усвідомлюючи при цьому, що поруч знаходяться сокира та інші дерев'яні палиці.
Із змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він не погоджується з кваліфікацією його дій, вважає, що перебував в стані необхідної оборони, просить застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у спричиненні ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, від яких він помер, вчиненні цього злочину за викладених у вироку обставин, суд обґрунтував доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, та були досліджені в судовому засіданні. Суд дав цим доказам належну оцінку у їх сукупності і дійшов обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України.
Доводи захисника та засудженого щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_1, які аналогічні доводам, які містилися в їх апеляціях, належно перевірені апеляційним судом, на них надано ґрунтовні відповіді. З висновками апеляційного суду про правильність кваліфікації дій засудженого колегія суддів погоджується.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то підстав для застосування ст. 69 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.
Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, постановляючи вирок щодо ОСОБА_1, ці вимоги закону врахував не в повній мірі, на що звернув увагу суд апеляційної інстанції.
Скасовуючи вирок в частині призначеного покарання, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо виду призначеного покарання, проте можливість застосування ст. 69 КК України в даному випадку не відповідає матеріалам справи.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують покарання, які вказують на суспільну небезпечність особи засудженого, який маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого загинула людина.
З урахуванням усіх обставин, суд апеляційної інстанції призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
На думку колегії суддів, призначене судом апеляційної інстанції покарання в межах, наближених до мінімального покарання за санкцією статті обвинувачення, є законним, справедливим і сприятиме перевихованню ОСОБА_1 та попередженню нових злочинів, а тому доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про суворість призначеного апеляційним судом покарання є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановлених судових рішень, як про це зазначають у касаційних скаргах засуджений та його захисник, а тому підстави для їх задоволення відсутні.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2011 року та вирок Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді :
О.М. Литвинов І.Г. Тельнікова В.М. Кульбаба