Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Єленіної Ж.М.,
суддів Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.,
захисника ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 24 липня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 23 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 13 липня 2010 року близько 20 години 10 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ-21013» з причепом та рухаючись автодорогою Сімферополь-Феодосія з боку м. Сімферополя у напрямку м. Керч з шістьма пасажирами та вантажем, загальна маса яких склала 603 кг, що перевищує допустиму повну масу транспортного засобу цієї моделі, на 110 км 900 м при здійсненні маневру лівого повороту на перехресті з вулиці Лісопарковою, не виконавши вимог пунктів 22.1, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і, маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а саме, що позаду в попутному напрямку на смузі зустрічного руху у стадії маневру обгону рухається автомобіль «Гранд-Черокі» під керуванням ОСОБА_7, допустив зіткнення з останнім. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля «ВАЗ-21013» ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_9 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2011 року вирок скасовано, а кримінальну справу щодо ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України закрито за відсутністю в його діях складу злочину.
У касаційних скаргах:
· прокурори, які брали участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, просять постановлені судові рішення скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд;
· захисник в інтересах виправданого ставить питання про зміну ухвали апеляційного суду з мотивів виправдання, оскільки вважає, що у діях ОСОБА_6 відсутні порушення пунктів 10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційні скарги прокурорів та заперечив проти касаційної скарги захисника, захисника та виправданого, які підтримали свою касаційну скаргу, заперечивши проти скарг прокурорів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено суть апеляції, результати розгляду справи і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, останній, скасував обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 і закрив провадження у справі на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутності в діях останнього складу злочину з мотивів відсутності причинного зв'язку між порушенням ОСОБА_6 Правил дорожнього руху та наслідками ДТП.
Проте, апеляційний суд не перевірив та в порушення вимог ст. 377 КПК України не дав ніякої оцінки доводам апеляційної скарги захисника з доповненнями до неї стосовно відсутності в діях ОСОБА_6 порушень пунктів 10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху.
Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив законність та обґрунтованість вироку місцевого суду з точки зору встановлення фактичних обставин ДТП органами досудового слідства та прийняття ними процесуальних рішень щодо порушень Правил дорожнього руху учасниками ДТП і причинного зв'язку цих порушень з її наслідками.
Таким чином, нез'ясування вказаних обставин є істотним порушенням КПК.
Також, апеляційний суд, закриваючи кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину, в порушення вимог ч. 5 ст. 327 КПК України, не вирішив питання щодо направлення прокурору ухвали щодо встановлення особи, яка скоїла даний злочин.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід усунути вказані порушення й залежно від установленого постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційні скарги прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, та захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а направити на новий апеляційний розгляд.
Ж.М.Єленіна В.В.Щепоткіна Ю.П.Фурик