Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Кравченка С.І., Наставного В.В.,
за участю прокурора Сенюк В.О.,
потерпілого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 30 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2011 року щодо ОСОБА_2
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 квітня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено обов'язки: без відома органів кримінально-виконавчої інспекції не змінювати місце проживання та періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 50 000 гривень моральної шкоди, а в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 22 лютого 2008 року близько 16 години, керуючи автомобілем «ВАЗ-2109» д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по другорядній автодорозі в с. П'ятничани Стрийського району Львівської області в напрямку головної автодороги Київ-Чоп, порушив п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.3б, 2.9а, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України та, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, які рухаються по головній дорозі, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на перехрестя та створив перешкоду автомобілю «ВАЗ-11183» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів і потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир його автомобіля ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2011 року вказаний вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.
У касаційній скарзі потерпілий просить зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону судами обох інстанцій та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, зокрема зазначає, що судом першої інстанції порушено ряд вимог процесуального закону, в тому числі і таємницю наради суддів, а апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого про підтримання касаційної скарги, пояснення прокурора обґрунтованість касаційної скарги в частині порушення таємниці наради суддів та наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 322 ч.1 КПК України вирок постановляється в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті і перервати нараду суд вправі лише для відпочинку з настанням нічного часу.
Зазначені вимоги закону були порушені при розгляді даної кримінальної справи.
Як убачається з протоколу судового засідання, головуючий по справі суддя ОСОБА_4 перебувала в нарадчій кімнаті по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 з 21 по 26 квітня 2011 року. Проте, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 22 квітня 2011 року суддя ОСОБА_4 розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-189/11 за ст. 130 ч.1 КУпАП та постановила рішення про закриття провадження по справі.
Наведене свідчить про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати, що відповідно до вимог ст. 370 ч.2 п.8 КПК України є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та тягне за собою безумовне скасування судового рішення.
При перегляді справи в апеляційному порядку за апеляціями прокурора та потерпілого апеляційний суд відповідно до вимог ст.365 КПК України був позбавлений можливості усунути вказане порушення закону.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, обґрунтованими є і доводи скарги ппотерпілого щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як убачається з вироку, суд, призначаючи покарання засудженому та звільняючи його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, врахував дані про особу винного та обставину, що пом'якшує його покарання. Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, суд, застосовуючи ст.75 КК України, в достатній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, поведінку засудженого та його відношення до скоєного злочину, його наслідків, а також те, що шкода завдана потерпілому ОСОБА_1 засудженим не відшкодована.
Зазначені обставини судом при призначенні покарання належним чином не враховані і їм відповідна оцінка не дана.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст.75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення при призначенні покарання засудженому та залишив поза увагою доводи прокурора щодо безпідставного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України, їх ретельно не перевірив та не спростував, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував.
Таким чином, під час розгляду справи судами допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, та у відповідності з вимогами ст. 398 ч.1п.1 КПК України є підставами для скасування таких рішень, у зв'язку з чим вирок районного суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити всі доводи потерпілого, зазначені в апеляції і касаційній скарзі, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі підтвердження обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено, призначене йому покарання із застосуванням ст.75 КК України слід вважати м'яким.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Судді:
________________ ________________ _______________
М.М.Лагнюк С.І.Кравченко В.В.Наставний