Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів:Кульбаби В.М., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
розглянула 2 серпня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 29 лютого 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України до штрафу у сумі 850 грн, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України до штрафу у сумі 850 грн, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого вироком Тельманівського районного суду Донецької області від 25 березня 2008 року за ч. 1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого за відбуттям покарання 1 жовтня 2008 року,
засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше судимого вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 5 травня 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на невідбутий термін покарання 5 місяців 23 дні 2 лютого 2009 року,
засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 5 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Згідно з вироком, 15 березня 2009 року, приблизно о 20 год, ОСОБА_5, діючи як організатор, за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, розподіливши між собою ролі, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, умисно, з метою вбивства на замовлення, завдали чисельних ударів ОСОБА_10 у різні частини тіла, після чого затягнули шнурок на шиї потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_10 помер на місці.
Потім, переконавшись у смерті ОСОБА_10 ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_8 повторно, з будинку за вказаною вище адресою, таємно викрали грошові кошти у сумі 200 грн, а також офіційні документи - дві пластикові картки АКБ «Укрсоцбанк», що належали ОСОБА_10, з рахунків яких брати ОСОБА_8 з 15 березня 2009 року по 15 травня 2009 року зняли та заволоділи грошима у сумі 2670 грн.
У касаційній скарзі прокурор вказує на неправильне застосування кримінального закону, а саме незастосування ч. 1 ст. 49 КК України при засудженні за ч. 1 ст. 357 КК України. Просить вирок змінити.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_5 оскаржує фактичні обставини справи, вказує на однобічність і неповноту судового слідства, на застосування незаконних методів слідства, неврахування обставин, що пом'якшують покарання. Просить вирок скасувати та постановити справедливе рішення.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 оскаржує фактичні обставини справи, вказує на застосування до нього незаконних методів слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі. Просить за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України виправдати, за ст. 396 КК України призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав вимогу, яка міститься в касаційній скарзі прокурора, заперечуючи проти задоволення касаційних скарг засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених не підлягають задоволенню, а касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчинені злочинів, за викладених у вироку обставинах, повністю підтверджуються належно зібраними, дослідженими та проаналізованими доказами.
Суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_5 організувала умисне вбивство ОСОБА_10 з корисливих мотивів, яке було вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, а також про те, що зазначені особи за попередньою змовою групою осіб вчинили крадіжку та викрали офіційні документи.
Такий висновок ґрунтується на досліджених судом показаннях ОСОБА_8, які останній давав на досудовому слідстві щодо обставин злочину: ініціювання ОСОБА_5 «вирішення питання» з потерпілим, обіцянка винагороди та отримання такої в подальшому, роль кожного в позбавленні життя ОСОБА_10, заволодіння банківськими картками останнього та дії щодо приховування злочину.
Зазначені показання підтверджуються даними викладеними у протоколах слідчих дій за участю інших засуджених, які 3-4 лютого 2010 року давали показання щодо обставин вчиненого злочину, доповнюючи та конкретизуючи дії кожного з співвиконавців.
Судом обґрунтовано взято як докази показання засуджених на початку досудового слідства, оскільки вони узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами, зокрема, даними які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8, який за власної ініціативи показав місце поховання потерпілого, де в ході огляду було виявлено труп останнього та даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи щодо механізму позбавлення життя ОСОБА_10
У вироку судом наведено мотиви підтвердження обвинувачення в частині викрадення коштів, які належали потерпілому, в тому числі з банківських рахунків.
При цьому суд обґрунтовано послався на показання ОСОБА_7 про те, що братам ОСОБА_8 за вирішення «проблеми» було обіцяно гроші, які повинні були бути на банківських рахунках потерпілого, а після вбивства, ОСОБА_5 ОСОБА_8 передала банківські картки та 200 грн.
Судом ретельно було перевірено заяви засуджених про застосування до них незаконних методів слідства. Таких даних не встановлено. При цьому, крім отримання від прокурора постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за вказаними заявами, суд дослідив відеофіксацію слідчих дій, висновки судово-медичних експертиз та дійшов обґрунтованого висновку про такий спосіб захисту від обвинувачення.
Наведеним повністю спростовуються доводи касаційних скарг засуджених щодо безпідставності визнання їх винуватими у вчиненні злочинів.
Необґрунтованим є твердження прокурора про неправильне застосування кримінального закону, оскільки на момент постановлення вироку за ч. 1 ст. 357 КК України не минули строки давності.
Разом з тим на момент касаційного розгляду до набрання вироком законної сили, такі строки сплили. Відтак, за наведеною нормою Закону, засуджені підлягають звільненню від покарання.
Оскільки при призначенні засудженим покарання судом було дотримано вимоги ст. 65 КК України, приймаючи до уваги, що за сукупністю злочинів судом застосований принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання.
Керуючись ст.ст. 394, 395 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 29 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 в частині їх засудження за ч. 1 ст. 357 КК України змінити, звільнивши за цим законом засуджених від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 3 ст. 27,
п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 5 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді:
підпис) підпис) підпис)
В.М. Кульбаба О.М. Литвинов І.Г. Тельнікова З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов