Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.,
суддів Широян Т.А., Шибко Л.В.,
з участю прокурора Деруна А.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 7 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2011 року.
Вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 7 вересня 2011 року засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості
за ст. 118 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 1 січня 2010 року, близько 19 години 00 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою АДРЕСА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_2 при перевищенні меж необхідної оборони.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_1 скасовано, а провадження по справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину.
Прокурор у своїй касаційній скарзі та доповненні до неї просить постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення скасувати і справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує, що висновки суду першої інстанції про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. ст. 115 КК України на ст. 118 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суперечливих доказах, яким суд не дав належну оцінку. Апеляційний суд на дані недоліки, про що було зазначено у апеляції прокурора, не звернув уваги, без проведення судового слідства дав свій аналіз доказів по справі, та дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_1 діяв межах необхідної оборони.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, щодо часткової підтримки касаційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК Україниnau://ukr\1003-05|st377. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишатися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку не дотримався усіх вимог і положень закону.
Так, у своїй апеляції на вирок місцевого суду щодо необґрунтованій перекваліфікації дій засудженого з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, послався на однобічність і неповноту судового слідства, оскільки, на його думку, суд безпідставно не перевірив показання засудженого в судовому засіданні щодо обставин вчинення злочину, а тому передчасно дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин при перевищенні меж необхідної оборони.
Потерпіла ОСОБА_3 (дружина засудженого) та захисник засудженого у своїх апеляціях на вирок місцевого суду зазначали, що суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, не взяв до уваги, що ОСОБА_2 протиправно проник до будинку своїх батьків, не враховані фізичні дані значно молодшого та фізично сильнішого за засудженого потерпілого ОСОБА_2, наявність у засудженого тілесних ушкоджень від протиправних дій потерпілого, а також вимушені дії засудженого, які були спрямовані ним на свій захист, що, на їх думку, свідчило про те, що ОСОБА_1 діяв в межах необхідної оборони.
Погоджуючись із доводами апеляцій потерпілої та захисника засудженого, апеляційний суд без проведення судового слідства по справі, не перевіривши еволюцію показань засудженого щодо обставин вбивства ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні, дав свою оцінку доказам, вирок суду скасував і провадження у справі закрив за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
При цьому в обґрунтування своїх висновків суд поклав докази, які не були предметом перевірки у апеляційному порядку, оскільки судове слідство у справі не проводилось. Це стосується показань потерпілої ОСОБА_3 (ас. 82), свідка ОСОБА_4 (ас.69, а в ухвалі - ас. 71, ОСОБА_5 (ас.75), а також показань засудженого.
Поза увагою апеляційного суду залишено і те, що не тільки потерпілий, але й засуджений перебували в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , постановленою із порушенням вимог кримінально-процесуального закону, не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Під час нового апеляційного розгляду необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій з урахуванням доводів касаційної скарги прокурора та постановити рішення з дотриманням усіх вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді
Т.А. Широян В.В. Британчук Л.В. Шибко