Справа № 2а-6410/08
Іменем України
28 08 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Курило Л. В.,
при секретарі - Сеник О.С.,
за участі представника позивача - Горелкової В.М.,
представника відповідача - Зіньковської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю „АСС” про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені, -
встановив:
Прокурор Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „АСС” про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 14140,78 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 356,58 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи яка використовує найману працю. Отже, відповідачем. Станом на 17 06 2008 року адміністративно-господарські санкції в сумі 14140,78 грн. не сплачені. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушенн термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь їх строк. У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій відповідачем, станом на 17 06 2008 року розмір пені складає 356, 58 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача станом на 17 06 2008 року складає - 14497,36 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала у повному обсязі, просила стягнути з відповідача адміністративно - господарську санкцію та пеню.
Представник відповідача вимоги позову не визнала та пояснила, що згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік ТОВ «АСС» середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу фактично за рік склала 152 особи, тому по розрахунку 4% нормативу кількість місць для працевлаштування інвалідів дорівнює 6 місць. Позивач отримав інформацію щодо чотирьох осіб - інвалідів, які фактично працювали впродовж 2007 року на ТОВ «АСС» та це місце роботи для них було постійним. Стосовно двох робочих місць, які мали бути робочим місцем для працевлаштування інвалідів, то про їх наявність та можливість та бажання працевлаштувати на них інвалідів повідомлялось, згідно встановленого законодавством порядку працевлаштування всіх категорій громадян, в тому числі зокрема інвалідів, районному центру зайнятості у Московському районі м. Харкова. Відповідно до ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук відповідної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Протягом 2007 року на підприємство не були направлені інваліди з метою працевлаштування державною службою зайнятості, а також самі інваліди безпосередньо не звертались до підприємства з метою працевлаштування, тому підприємство не порушувало вимог Закону.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2007 рік середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства з обмеженою відповідальністю „АСС” - становила 152 особи.
Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314 підприємства, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підприємстві відповідача у 2007 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 6 робочих місць.
Як вбачається із даних, наданих відповідачем у звіті , середньо облікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 4 особи.
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до звітів про наявність вакансій за 2007 рік, направлених до Московського районного центру зайнятості м. Харкова, відповідач повідомляв про потребу у працівниках, в тому числі і інвалідах.
Згідно ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Позивачем не надано до суду доказів щодо направлення для працевлаштування державною службою зайнятості на підприємство інвалідів або щодо звернення інваліда безпосередньо на підприємство та відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів у 2007 році.
Зважаючи на викладене, суд вважає що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 18-1, 19, 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п.55 “Положення про робоче місце інваліда, порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314, ст. ст. 35, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю „АСС” про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 02 09 2008 року.
Суддя Л.В. Курило
Згідно оригіналу:
Суддя Л.В.Курило