№ 2а-6425/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
Іменем України
18 серпня 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - Колісника І.І. (дов. від 09.07.2008 р., № 09/07-08);
відповідача - Варича Б.В. (дов. від 18.02.2008р. № 782/9/10-035)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 15.05.2008р. № 0000171600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 58700,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2008р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, -
Позивач, МПП „Бекар ІмпЕкс”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 15.05.2008 р. № 0000171600/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 58700,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2008 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та пояснив суду, що 20.02.2008 р. позивач у порядку, передбаченому пп 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”, маючи у грудні 2007 р. від'ємне значення ПДВ у сумі 58718,00 грн., а у січні 2008 р. - 981609,00 грн. залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та маючи у грудні 2007 р. факт сплати ним ПДВ у сумі 186267,98 грн. постачальникам товарів, подав до ДПІ у Московському районі м. Харкова податкову декларацію із зазначенням 58700,00 грн. ПДВ як такого, що підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
В позові вказує, що за результатами виїзної позапланової перевірки, згідно з актом № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р., з посиланням на порушення пп 7.7.2, 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” через ненадання МПП “Бекар ІмпЕкс” у процесі перевірки бухгалтерських регістрів відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2008 р. № 0000171600/0, згідно з яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” було зменшено податок на додану вартість за січень 2008 р. на суму 58700,00 грн., задекларований у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
На підтвердження наявності підстав для бюджетного відшкодування задекларованої суми податку та сплати у грудні 2007 р. податку на додану вартість у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування представник позивача посилався на: акт виїзної позапланової перевірки; видаткові та податкові накладні за грудень 2007 р. про одержання позивачем від постачальників продукції на загальну суму 1236247,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 206041,27 грн.); платіжні доручення та банківські виписки за грудень 2007 р. про сплату постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 1117607,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 186267,98 грн.).
Із посиланням на ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вважає також, що відсутність бухгалтерських регістрів не є перешкодою у визначенні достовірності задекларованої до бюджетного відшкодування суми ПДВ.
В обґрунтування незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник позивача посилався й на те, що позапланова виїзна перевірка проводилась з порушенням встановленого Законом порядку та без належних на те правових підстав. При цьому, посилаючись на наказ та направлення на перевірку від 01.04.2008 р., вказував про невідповідність зазначеної в них мети позапланової перевірки правовій підставі - п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”.
Представник відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова - в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в процесі перевірки підприємством не були надані регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, не надана інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв'язку з чим не можливо підтвердити сплату податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників, чим позивачем порушено п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змін. і доп.).
Посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки представник відповідача не визнав, зазначивши, що перевірка проводилась у відповідності до вимог пп. 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змін. і доп.). та п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статуту та свідоцтва продержавну реєстрацію АОО № 500924 МПП “Бекар ІмпЕкс” зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 25.01.2000 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 1 480 120 0000 012649.
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 4477 від 18.05.2006 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код - 30751015.
Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 04.02.2000 р., що підтверджується відповідною довідкою ф. № 4-ОПП№ 2253/9/28-112/304 про взяття на облік платника податків. Відповідно до свідоцтва ф. № 5-Р № 29273060 від 08.02.2000 р. є платником податків на додану вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 01.04.2008 р. № 385 та наказу начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова від 01.04.2008 р. № 335 у період з 03 по 09 квітня 2008 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за січень 2008 р.
За результатами перевірки був складений акт № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р. з висновком про порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”,внаслідок чого всю суму податку на додану вартість, яку задекларовано до відшкодування у декларації з ПДВ за січень 2008 р., зменшено на 58700,00 грн.
На підставі зазначеного акту, згідно з пп “б”, “в” пп 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та з посиланням на порушення п.п. 7.7.2, 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2008 р. № 0000171600/0, яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. на суму 58700,00 грн.
Як свідчать матеріали акту перевірки № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р. підставою для висновку про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” стало те, що МПП “Бекар ІмпЕкс” до перевірки не були надані регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, не надана інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв'язку з чим неможливо підтвердити сплату податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.
Суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За змістом ч. 3 ст. 9 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе. Саме первинні документи є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.
За п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Як вбачається з п. 2.9 акту № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р., перевіркою було охоплено суцільним порядком: декларації з ПДВ разом з відповідними додатками за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; статутні документи; банківські документи за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; податкові накладні за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; прибуткові та видаткові накладні за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; вантажні митні декларації; договірна документація.
Відповідно до п.п. 3.1.1 - 3.1.3, 3.2.1, 3.2.2, 3.3 акту № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р. перевірка зазначених документів дозволила ДПІ у Московському районі м. Харкова дійти висновку щодо правильності визначення МПП “Бекар ІмпЕкс” податкових зобов'язань, податкового кредиту, а відтак і від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту як за грудень 2007 р., так і за січень 2008 р.
За таких обставин суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що через відсутність бухгалтерських регістрів він не мав можливості, як він зазначає, підтвердити сплату позивачем податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників. Крім того, сам вираз “сплата податкового кредиту” є юридично некоректним, оскільки не передбачений чинним законодавством.
Сплата позивачем у грудні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій ніж заявлена до відшкодування підтверджується наданими ним до суду наступними доказами:
1)накладними за грудень 2007 р. на одержання МПП “Бекар ІмпЕкс” від постачальників продукції на загальну суму 1236247,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 206041,27 грн.), а саме: видатковою накладною № 1-06/113 від 27.12.2007 р. і податковою накладною № 780 від 20.12.2007 р. на суму 24750,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4125,00 грн.); видатковою накладною № РН-00032 від 28.12.2007 р. і податковою накладною № 46 від 20.12.2007 р. на суму 311050,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51841,67 грн.); видатковою накладною № РН-00031 від 28.12.2007 р. і податковою накладною № 45 від 28.12.2007 р. на суму 204308,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34051,33 грн.); видатковою накладною № РН-922712 від 27.12.2007 р. і податковою накладною № 922712 від 27.12.2007 р. на суму 234783,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 39130,62 грн.); видатковою накладною № 31296633 від 03.12.2007 р. і податковою накладною № 31296633 від 03.12.2007 р. на суму 64332,72 грн. (у т.ч. ПДВ - 10722,12 грн.); видатковою накладною № 712599 від 07.12.2007 р. і податковою накладною № 712599 від 07.12.2007 р. на суму 52440,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 8740,06 грн.); видатковою накладною № Рнк-ВС-592 від 14.12.2007 р. і податковою накладною № 07124 від 07.12.2007 р. на суму 129987,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21664,50 грн.); видатковою накладною № ТС-1000306 від 17.12.2007 р. і податковою накладною № 306 від 12.12.2007 р. на суму 56640,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9440,00 грн.); накладною № 1127 від 18.12.2007 р. і податковою накладною від № 1127 від 18.12.2007 р. на суму 135875,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 22645,97 грн.); видатковою накладною № ТС-1000309 від 19.12.2007 р. і податковою накладною № 312 від 18.12.2007 р. на суму 22080,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3680,00 грн.).
2) банківськими виписками про сплату постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 1117607,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 186267,98 грн.) за наступними платіжними дорученнями: № 875 від 04.12.2007 р. на суму 210000,00 грн. (ПДВ - 35000,00 грн.); № 878 від 07.12.2007 р. на суму 129987,00 грн. (ПДВ - 21664,50 грн.); № 881 від 11.12.2007 р. на суму 56640,00 грн. (ПДВ - 9440,00 грн.); № 897 від 14.12.2007 р. на суму 25317,04 грн. (ПДВ - 4219,51 грн.); № 902 від 18.12.2007 р. на суму 22080,00 грн. (ПДВ - 3680,00 грн.); № 910 від 20.12.2007 р. на суму 24750,00 грн. (ПДВ - 4125,00 грн.); № 911 від 20.12.2007 р. на суму 311050,00 грн. (ПДВ - 51841,67 грн.); № 912 від 20.12.2007 р. на суму 201908,00 грн. (ПДВ - 33651,33 грн.); № 918 від 25.12.2007 р. на суму 135875,84 грн. (ПДВ - 22645,97 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
У зв'язку з цим, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Судом встановлено порушення відповідачем правових підстав проведення перевірки.
Так, згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Виходячи зі змісту положень п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка може проводитися у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
Відповідач не надав суду достатніх доказів на підтвердження того, що розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 58700,00 грн., задекларований позивачем у декларації з ПДВ за січень 2008 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.
Не надав відповідач також доказів на підтвердження направлення ним вимог у формі письмового запиту на адресу позивача до проведення ним позапланової виїзної перевірки надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо недостовірності тих чи інших даних у податковій декларації за січень 2008 р.
Згідно з наказом начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова № 335 від 01.04.2008 р. та направлення № 385 від 01.04.2008 р. правовою підставою проведення позапланової виїзної перевірки є п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XIIвід 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”, а мета перевірки - достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2008 р.
Відповідно до вказаної норми права позапланова виїзна перевірка може проводитися у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, зазначена у наказі та направленні на перевірку правова підстава для її проведення, межі її правового інтересу не відповідають фактичній меті з якою вона проводилась.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи приписи вказаних норм права та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок перевіряючих осіб, що викладений у акті перевірки, про встановлення факту порушення Малим приватним підприємством „Бекар ІмпЕкс” п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підкріплений жодними доказами і носить характер суб'єктивних припущень.
За таких умов, факти вказані в акті перевірки № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 року порушень, слід вважати недоведеними.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття ДПІ у Московському районі м.Харкова оскаржуваногоподаткового повідомлення-рішення від 15.05.2008 р. за № 0000171600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 58700,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2008 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, тому вказане рішення є протиправним і підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.
Викладене вище є підставою для задоволення судом позовних вимог ДП „Харківський завод шампанських вин” в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 15.05.2008р. № 0000171600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 58700,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2008р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 15.05.2008р. № 0000171600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 58700,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс”, код 30751015, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.08.2008 року.
Суддя Т.С. Перцова