ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/10350-2012 07.09.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 874,83 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Крашеніннікова М.І. (дов. б/н від 01.01.2012 р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Просто - страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 874,83 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.12.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Артюха В.В., цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Renault", державний номер АH 8052 HE була застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Райп", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/10350-2012, слухання справи призначено на 07.09.2012 року.
14.08.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва року від МТСБУ надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2012 року.
У судовому засіданні 07.09.2012 року представник позивача надав усні пояснення по пояснення по суті спору, в яких просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 07.09.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 02.08.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11.
Згідно із абзацом 2 пункту 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Разом з тим, Вищий господарський суд України у пункті 11 інформаційного листа від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи № 5011-69/10350-2012.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
28.11.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Просто - страхування" (страховик) та ПТ ЗТ "Скарбниця" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТКД 1112772, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Volkswagen Transporter" , державний номер AA 912 ІM.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2011 року у м. Києві на просп. Парика сталася ДТП за участю автомобіля марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM та автомобіля марки "Renault ", державний номер АH 8052 HE, яким керував Артюх В.В.
ДТП сталася в результаті порушення Артюхом В.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.12.2011 року у справі № 3-6851-11.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Renault ", державний номер АH 8052 HE була застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Райп", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/214861 від 15.11.2011 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 856/6665 від 21.12.2011 року про вартість матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen Transporter" , державний номер AA 9129 ІM, складеного Фізичною особою-підприємцем Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 404,89 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 856/6665 від 21.12.2011 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 14 874,83 грн., про що склав страховий акт від 05.01.2012
Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів № АТКД 1112772 від 28.04.2011 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 14 874,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 721 від 10.01.2012 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
12.03.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 04-1752 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14 874,83 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресивну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/214861 від 15.11.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 14 874,83 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Renault ", державний номер АH 8052 HE, яким керував Артюр В.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Renault ", державний номер АH 8052 HE, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.12.2011 року у справі № 3-6851-11.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Renault ", державний номер АH 8052 HE була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/214861 від 15.11.2011 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 15.11.2011 року до 14.11.2012 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/214861) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volkswagen Transporter", державний номер AA 9129 ІM відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/214861 від 15.11.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № АТКД 1112772 від 28.04.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/214861 від 15.11.2011 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 14 874,83 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування транспортних засобів № АТКД 1112772 від 28.04.2011 року у розмірі 14 874,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" 14 874,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31158052) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 14 874 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 83 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного
тексту рішення 12.09.2012 року
Суддя С.В. Стасюк