ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-65/10555-2012 13.09.12
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ
про стягнення 25 937,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача : не з'явився
від відповідача :Волчек Н.М. - представник за довіреністю № 15-1-4/38-Ю від 04.09.12 р.
встановив :
До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 25 937,80 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2009 року в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ, під керуванням Бабунича М.М. та автомобіля Деу, державний реєстраційний номер ВС 5317 АЕ, під керуванням Горон Р.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".
13.05.2009 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 25 937,80 грн. на користь страхувальника.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13.05.2009 р. у справі № 3-1321/09 Горон Р.В. визнано винним у скоєнні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність Горон Р.В. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" (Поліс № ВВ/4288036).
Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 27.04.2009 р. в м. Львові.
У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" суму страхового відшкодування у розмірі 25 937,80 грн. в порядку регресу.
У судове засідання, призначене на 13.09.2012 р., представник позивача не зявився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив відновити строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги.
Присутній у судовому представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості, також просив застосувати строк позовної давності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1302-0307 від 16.05.2008 р., укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та Бабунич Миколою Миколайовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ.
27.04.2009 року в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ, під керуванням Бабунича М.М. та автомобіля Деу, державний реєстраційний номер ВС 5317 АЕ, під керуванням Горон Р.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13.05.2009 р. у справі № 3-1321/09 Горон Р.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідно до звіту товарознавчого дослідження транспортного засобу № 138/09 від 28.04.2009 р. вартість збитку, завданого власнику транспортного засобу Ауді, державний реєстраційний номер 00001 ТВ, у результаті пошкодження при ДТП складає 25 574,44 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 28.04.2009 р., розрахунку страхового відшкодування від 07.05.2009 р., сформованого страхового акту № УЛК000000379 від 13.05.2009 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 25 937,80 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Горон Р.В., винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4288036 (ліміт відповідальності -25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.).
Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у позивача дійсно виникло право регресної вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика за вирахуванням франшизи в розмірі 24 990,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду, виходячи з наступного.
Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України, а враховуючи, що судом встановлено набуття позивачем права вимоги в порядку регресу, підлягають застосуванню приписи ч. 6 вказаної статті, відповідно до якого за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" виплатило страхове відшкодування 13.05.2009 р. (виписка з банківського рахунку позивача), а тому саме з 14.05.2009 р. розпочався перебіг строку позовної давності за спірним зобов'язанням та 14.05.2012 р. він закінчився.
При цьому позовна заява була відправлена позивачем на адресу суду 01.08.2012 р., що підтверджується відтиском печатки поштового відділення, тобто з порушенням строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності, яке є підставою для відмови у позові.
Представник позивача у своєму клопотанні просив поновити строк позовної давності у зв'язку з тим, що відповідач запевняв про добровільне виконання зобов'язання по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач мав можливість в межах строку позовної давності звернутись до суду. При цьому господарський суд не вбачає правових підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 25 937,80 грн. відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 вересня 2012 року
Повний текст рішення підписаний 14 вересня 2012 року
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна