ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2012 року 14:25 № 2а-7412/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пастушенко С.С.,
за участю сторін:
представники позивача -Смагіна Г.Ю., Лазарєв М.О.,
представник відповідача - Маньковська К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Макрохім»до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012р. № 102 і № 103,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Макрохім»(надалі -ПАТ «Макрохім», позивач) до Київської регіональної митниці (надалі також відповідач) про визнання протиправними дій митниці щодо прийняття на підставі Акту № н/18/12/100000000/24720905 від 06.03.2012р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання ПAT «Макрохім»(код ЄДРПОУ 24720905) законодавства України з питань митної справи податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 19.04.2012р.: №102 за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 020, 1 151 604,47 грн., №103 за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 028, 230 324,11 грн. та скасування податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці форми «Р»від 19.04.2012р.: №102 за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 020, 1 151 604,47 грн.,
№103 за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 028, 230 324,11 грн.
Свої позовні вимоги АТ «Макрохім» обґрунтовує тим, що застосування нових підходів до класифікації товарів, які посилюють митне навантаження у минулих періодах є незаконним. Відповідно, незаконним слід визнати і безпідставне донарахування AT «Макрохім»податкових зобов'язань та винесення податкових повідомлень-рішень форми «Р»№102 та №103 від 19.04.2012р.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, та зазначив, що в ході перевірки встановлено, що за ВМД № 100130003/2011/159041 від 24.02.2011р., № 100130003/2011/159040 від 24.02.2011р., № 100170000/2011/161997 від 29.04.2011р.; № 100190000/2011/164560 від 04.07.2011р. АТ «Макрохім»декларувало свій вантаж за кодом 3824 90 99 00 згідно УКТ ЗЕД. Згідно Закону України „Про Митний тариф України" від 05.04.01 №2371-111 на товар, який класифікується за кодом 3824 90 99 00 УКТ ЗЕД, встановлено ставку ввізного мита 0 %.
З урахуванням інформації про хімічний склад та призначення препарату, який перевозився позивачем через митний кордон України, у зв'язку із введенням митних органів в оману через надання недостовірної інформації щодо складу товару та його призначення Київська регіональна митниця змінила код згідно УКТЗКД а отже, з урахуванням вищезазначеного, товар повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 2309 90 95 00 УКТ ЗЕД, а відповідно до Закону України „Про Митний тариф України" від 05.04.01 №2371-111 (у редакції Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI) на товар, який класифікується за кодом 2309 90 95 00 УКТ ЗЕД, встановлено ставку ввізного мита 10 %.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
Відповідно до Податкового кодексу України, статті 69 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71 „Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок", наказу Державної митної служби України від 21.02.2012р. №37-в „Про відрядження до Київської регіональної митниці", наказу Київської регіональної митниці від 29.02.2012р. № 251 „Про проведення невиїзної документальної перевірки" та наказу Київської регіональної митниці від 02.03.2012р. № 264 „Про внесення змін до наказів Київської регіональної митниці від 28.02.2012р. №249, від 29.02.2012р. №251, від 29.02.2012 №252" робочою групою в період з 01.03.2012р. по 06.03.2012р. Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ПАТ «Макрохім»(код ЄДРПОУ 24720905) вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів „Холін хлорид 60%" за період з 01.03.2009р. по 31.12.2011р.
За результатами перевірки складено Акт невиїзної документальної перевірки дотримання ПАТ «Макрохім»(код ЄДРПОУ 24720905) законодавства України з питань митної справи від 06.03.2012р. № н/18/12/100000000/24720905.
За результатами зазначеної перевірки виявлено помилки в частині правильності визначення коду товару „Холін хлорид 60%". Країна виробництва CN. Виробник: MAXPHARM INDUSTRIES CO.,LTD», а саме: ПАТ «Макрохім»порушило норми Закону України „Про Митний тариф України" від 05.04.2001р. № 2371-III та, відповідно, вимог статті 190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України.
На думку відповідача, вказані порушення призвели до несплати податкових зобов'язань ПAT «Макрохім»в сумі 972 213,74 грн., в тому числі по сплаті мита - 810 178,11 грн., по сплаті ПДВ - 162 035,63 грн.
Підставою для висновків перевірки про порушення ПAT «Макрохім»законодавства України з питань митної справи стали дані висновку експерта ЦМУЛДЕР від 04.12.2009р. №13.1-496 та технічної документації на товар, який являє собою препарат, до складу якого входить холіну гідрохлорид (60,2%), карбонати, сполуки кальцію, магнію, заліза, кремнію, сполуки, що містять у своєму складі піранозне кільце та сполуки амонію; без вмісту крохмалю та відновлюючих цукрів.
Працівники ДМС спираються на підходи до класифікації товарів, що містять у своєму складі холіну хлорид (60%), викладені у листі ДМСУ від 21.10.2011р. №11.1/2-16.2/14566-ЕП, яким визначено, що даний товар має класифікуватися в товарній підкатегорії 2309 90 95 00, оскільки до товарної підкатегорії 2309 90 95 00 відносяться продукти із вмістом 49 мас. % або більше хлориду холіну на органічній або неорганічній основі.
Відповідно до змісту Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001р. №2371-111, на товари, які класифікуються у даній підкатегорії УКТЗЕД, встановлена ставка ввізного мита 10%.
На підставі акта перевірки Київською регіональною митницею 19.04.2012р. відносно AT «Макрохім»прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:
- №102 за платежем: Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 020 на суму 1 151 604,47 грн.
- №103 за платежем: Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 028 на суму 230 324,11 грн.
Не погоджуючись із вказаними повідомленнями-рішеннями ПAT «Макрохім»24.04.2012p. подано до Державної митної служби України скаргу (Вих. №687 від 24.04.2012р.) на податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 19.04.2012р.
Рішенням Державної митної служби України від 15.05.2012р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 19.04.2012р. № 102 і №103, а скаргу ПAT «Макрохім»- без задоволення.
При цьому Державна митна служба керується висновками акту перевірки №н/18/12/100000000/24720905 від 06.03.2012р. та методичними рекомендаціями, що викладені у листі ДМС України від 16.05.2011р. №11.1/2-16/7598-ЕП (з доповненнями, внесеними листом ДМСУ від 21.10.2011р. №11.1/2-16.2/14566-ЕП).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між суб'єктами ЗЕД, як платником податків та митним органом, як контролюючим, регулювались Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III та Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1999р. № 168/97-ВР в частині нарахування та виплати податку на додану вартість.
У відповідності до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", митні органи являються контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пп. "б" п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.
Згідно з п. 10.4 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
Виходячи з аналізу зазначених норм, вбачається, що випуск митним органом товару у вільний обіг після завершення процедури митного контролю та митного оформлення, являється безумовним підтвердженням сплати податків та зборів, а також підтвердженням правильності заявлення декларантом коду товару та вартості товару, оскільки останні являються базою оподаткування.
Єдиною загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій є Митна служба України.
Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці (ст. 12 Митного кодексу України).
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).
У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України міститься визначення терміну "митні процедури" - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Згідно з ст. 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Згідно наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (в редакції, чинній на момент митного оформлення) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).
Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, та відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.
Відповідно до підпункту 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Враховуючи вищезазначене, пропуск товарів через митний кордон України означає завершення митного оформлення і виконання митним органом митних процедур, у тому числі, й сплату податків і зборів, що пов'язуються з імпортом товарів на митну територію України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонам, ПAT «Макрохім»задекларувало «Холін хлорид 60%»у вигляді порошку, що містить у своєму складі холіну хлорид, карбонати, сполуки кальцію, магнію, заліза, кремнію, сполуки, що містять у своєму складі піранозне кільце, сполуки амонію та використовується в хімічній промисловості для отримання тонкого органічного синтезу (далі за текстом також Товар), згідно УКТЗЕД 3824909900 та ставкою ввізного мита 0% за наступними митними деклараціями: від 20.05.2009 №100000018/2009/093369; від 15.06.2009 №100000018/2009/094230; від 18.08.2009 №100000018/2009/096946; від 12.08.2009 №100000018/2009/096718; від 21.09.2009 №100000018/2009/098303; від 25.09.2009 №100000018/2009/098520; від 25.09.2009 №100000018/2009/098549; від 01.02.2010 №100000017/2010/590503; від 22.02.2010 №100000017/2010/591283; від 25.02.2010 №100000017/2010/591393; від 13.04.2010 №100000017/2010/593300; від 19.04.2010 №100000017/2010/593534; від 26.05.2010 №100000017/2010/594653; від 24.06.2010 №100000016/2010/596054; від 20.08.2010 №100000016/2010/598481; від 25.08.2010 №100000016/2010/598633; від 31.08.2010 №100000016/2010/598890; від 13.12.2010 №100000016/2010/604011; від 12.01.2011 №100000016/2011/157181; від 24.02.2011 №100130003/2011/159040; від 24.02.2011 №100130003/2011/159041; від 29.04.2011 №100170000/2011/161997; від 04.07.2011 №100170000/2011/164560.
Посадовими особами Київської регіональної митниці здійснено митний контроль, який включає в себе, згідно п. 17 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".
Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауваження до ВМД, поданих ПAT «Макрохім»були відсутні, а тому митниця підтвердила правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення -проставлення відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД.
Таким чином, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями про товар, то відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф», пунктів 10.1 та 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань.
Окрім того, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що ПAT «Макрохім» під час проходження митного контролю ввів митний орган в оману через надання недостовірної інформації щодо складу товару та його призначення, в результаті чого Київською регіональною митницею неправильно визначено код класифікації товару та застосовано неправильну ставку ввізного мита (0% замість 10 %), оскільки, як вбачається з копій ВМД, які наявні в матеріалах справи, ПAT «Макрохім» задекларувало саме «Холін хлорид 60%», за ставкою ввізного мита 0% за 23-ма митними деклараціями.
ПAT «Макрохім»здійснювало декларування вказаного Товару на підставі УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, послідовних обґрунтованих висновків Відділу номенклатури та класифікації, а також Відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці ДМСУ та відповідних рекомендацій із заповнення митних декларацій.
Суд дослідив документи по справі та встановив, що на момент здійснення митного оформлення товару за ВМД, що були предметом перевірки, працівниками Київської регіональної митниці дотримано необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками на ВМД.
Отже, фактів порушення позивачем норм законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів в період часу з 2009 року по 2011 рік за вказаними вище вантажними митними деклараціями та норм податкового законодавства по сплаті передбачених законом податків і зборів, після прийняття контролюючим органом ВМД, не встановлено.
Інших порушень законодавства, крім тих які зазначені в акті перевірки, судом також встановлено не було.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, в разі якщо Київська регіональна митниця, приймаючи вантажні митні декларації, віднесла товар до певного коду товарної номенклатури та пропустила товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вона не мала правових підстав для додаткового визначення суми податкового зобов'язання в сумі 972 213,74 грн., в тому числі по сплаті мита - 810 178,11 грн., по сплаті ПДВ - 162 035,63 грн.
Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України (постанова від 16 січня 2012 року у справі № 21-116а11 за позовом ТОВ "НеоКард" до Полтавської митниці).
Відтак, дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 972 213,74 грн., в тому числі по сплаті мита - 810 178,11 грн., по сплаті ПДВ - 162 035,63 грн. є протиправними, а податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012р. № 102 і № 103 підлягають скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163 КАС України суд,-
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Макрохім» задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Київської регіональної митниці щодо прийняття на підставі Акту № н/18/12/100000000/24720905 від 06.03.2012р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання ПAT «Макрохім» (код ЄДРПОУ 24720905) законодавства України з питань митної справи податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 19.04.2012р.:
№102 за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 020, 1 151 604,47 грн.;
№103 за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 028, 230 324,11 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р»від 19.04.2012р.:
№102 за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 020, 1 151 604,47 грн.;
№103 за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - код платежу 028, 230 324,11 грн.
Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 146,00 грн. на користь ПAT «Макрохім»(код ЄДРПОУ 24720905) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської регіональної митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 10.07.2012р.
Суддя В.П. Шулежко