17 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5521/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -
22 серпня 2012 року позивач Кременчуцький транспортний прокурор в інтересах держави в особі , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
04 вересня 2012 року відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідачем не подано до суду заперечень проти позову у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 6 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 5 Положення Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезень пасажирів та вантажів.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань відповідно до пункту 8 Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Пунктом 6 Положення про територіальне управління Головтрансінспекції в Полтавській області визначено, що територіальне управління має право проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті згідно із ч. 17 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.
Згідно пунктів 2, 3 вказаного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
Пунктами 12, 13, 14 Порядку визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Укртрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; одержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Теруправлінням Головавтотрансінспекції у Харківській області розроблено графік проведення рейдових перевірок на період з 05.03.2012 по 07.03.2012 (а.с. 8).
Судом встановлено, що 05.03.2012 року при здійсненні рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі завдання на перевірку № 073082 від 03.03.2012 року на залізничному терміналі м. Харкова державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області перевірено транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, який здійснював нерегулярні перевезення за маршрутом Харків-Кременчук, та за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_3 знаходився ОСОБА_2.
Власником перевіреного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є фізична особа - підприємець ОСОБА_2, який зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 28.04.2004 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25850170000018926, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який наявний в матеріалах справи.
Перевіркою транспортного засобу виявлено та зафіксовано у акті перевірки № 021869 від 05.03.2012 року, що послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Харків - Кременчук" надавалися відповідачем з порушенням вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 340 від 07.06.2010 року, а саме, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.
З актом відповідач ознайомлений, у письмових поясненнях про причини порушень зазначив, що з виявленими порушеннями не згоден.
Згідно із пунктами 1, 9 частини 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Крім того, згідно п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктом 6.3 зазначеного Положення визначено, що до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
З огляду на викладене, та беручи до уваги висновки акту № 021869 від 05.03.2012 року, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що будь-які можливі недоліки під час організації та проведення перевірки не можуть спростовувати сам факт встановленого перевіркою порушення.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
На виконання вимог даного Порядку позивачем рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті від 29.03.2012 року, яке отримано відповідачем 06.04.2012 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Положеннями Порядку передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що 17.04.2012 року розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті відбувся за участю відповідача.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 021869 від 05.03.2012 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову № 148540 від 17.04.2012 року, якою до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.
Зазначена постанова направлена позивачем на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням, проте, повернулася до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області з відміткою поштової організації 25.05.2012 року "за закінченням терміну зберігання".
У матеріалах справи відсутні докази скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 148540 від 17.04.2012 року, відтак, постанова про застосування фінансових санкцій № 148540 від 17.04.2012 року є чинною.
Згідно з пунктом 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Доказів перерахування відповідачем суми штрафних санкцій до державного бюджету України суду не надано.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2012 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України.
Пунктом 22 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України).
З огляду на зазначене, несплата відповідачем фінансових санкцій протягом 15-ти днів після отримання постанов за порушення законодавства про автомобільний транспорт до Державного бюджету, спричиняє матеріальну шкоду інтересам держави.
Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до Державного бюджету України (на р/р 31119106700008 в ГУДКСУ у м. Кременчуці, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, місце знаходження: м. Полтава, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансову санкцію в сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.С. Сич