11 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5534/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представників відповідача - Мурич Л.О., Войтенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "УКРСПЕЦБУД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
23 серпня 2012 року Приватне акціонерне товариство "УКРСПЕЦБУД" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Кременчуцькою ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами вищевказаної перевірки відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку із порушенням статті 21 Закону України "Про оренду землі" і внесенням протягом 2009-2010 років щомісячної орендної плати в нижчому розмірі ніж передбачено законодавством, а саме 3 %. Вказував, що винесене Кременчуцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0003411503/0/488 на суму 30 573, 97 грн. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки винесене без урахування фактичних обставин, які не були взяті до уваги перевіряючими під час проведення перевірки. Наголошував на тому, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін цієї угоди, натомість доповнень до договору оренди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати не підписувалось. Крім того, зазначав, що податковий орган відповідно до діючого законодавства України не наділений повноваженнями втручатися у відносини Кременчуцької міської ради з юридичними особами та додатково нараховувати суму орендної плати за землю без урахування внесення сторонами відповідних змін до договорів оренди землі щодо встановленого розміру орендної плати за земельну ділянку.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений статтею 7 Закону України "Про плату за землю", і з 01 січня 2008 року з урахуванням змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року № 309-VІ, повинен складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). Таким чином, вважав винесене Кременчуцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання позивач не з'явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, неявки суду не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, оскільки інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору.
Крім того, відповідно до ч.7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Оскільки позивачем у справі є юридична особа, таким чином представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких підстав суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних в ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПрАТ "Укрспецбуд" (код 30566405) є орендарем земельної ділянки комунальної власності на підставі укладеного із Кременчуцькою міською радою договору оренди земельної ділянки від 11 листопада 2004 року № 010454800399.
Позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 та за 2010 роки, в яких самостійно нараховано орендну плату згідно з договором оренди земельної ділянки за 2009 рік в розмірі 12 925, 42 грн. та за 2010 рік - 13 688, 02 грн.
З 02 квітня 2012 року по 06 квітня 2012 року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ПрАТ "Укрспецбуд", поданих за 2009-2010 роки, з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами зазначеної перевірки податковим органом винесено акт № 822/15-227/30566405 від 13 квітня 2012 року, в якому відображено виявлені порушення вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за березень-грудень 2009 року на 10 771, 17 грн., в тому числі за березень 2009 року -1077,12 грн., за квітень 2009 року -1077,12 грн., за травень 2009 року -1077,12 грн., за червень 2009 року -1077,12 грн., за липень 2009 року -1077,12 грн., за серпень 2009 року -1077,12 грн., за вересень 2009 року -1077,12 грн., за жовтень 2009 року -1077,12 грн., за листопад 2009 року -1077,12 грн., за грудень 2009 року -1077,09 грн. та за січень-грудень 2010 року на 13688, 01 грн., в тому числі за січень 2010 року - 1140, 67 грн., за лютий 2010 року - 1140, 67 грн., за березень 2010 року - 1140, 67 грн., за квітень 2010 року - 1140, 67 грн., за травень 2010 року - -1140, 67 грн., за червень 2010 року - -1140, 67 грн., за липень 2010 року - 1140, 67 грн., за серпень 2010 року - 1140, 67 грн., за вересень 2010 року - 1140, 67 грн., за жовтень 2010 року - -1140, 67 грн., за листопад 2010 року - -1140, 67 грн., за грудень 2010 року - -1140, 64 грн.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0003411503/0/488 , яким позивачу визначено зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності на суму 30573,97 грн., в тому числі за основним платежем - 24459,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6114,79 грн.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг відповідачем прийняті рішення про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із висновком відповідача про порушення ним умов договорів оренди землі, вважаючи податкове повідомлення-рішення безпідставним та упередженим, звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Законом України "Про внесення змін в Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року N 2505 пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" викладено в новій редакції: "8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)".
Тобто, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності вважається податковим зобов'язанням з 01 січня 2005 року та справляється в порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю" та Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається незалежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно статті 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, згідно статті 13 Закону України "Про плату за землю" - договір оренди такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що 11 листопада 2004 року між Кременчуцькою міською радою (як орендодавцем) та ПрАТ "Укрспецбуд" (як орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки площею 12297 кв.м. по вул. Московська, 6 в м. Кременчуці з метою несільськогосподарського використання для експлуатації та обслуговування виробничої бази з гуртожитком. Відповідно до умов даного договору орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі щорічно.
Нормативна грошова оцінка складає в 2005 році 703019, 40 грн.
Таким чином, загальна сума нарахованої орендної плати за земельну ділянку за 2009 рік склала - 12925, 42 грн. (703019, 40 грн. (грошова оцінка) х 1,035 х 1,028 х 1,152 (коефіцієнт індексації за 2006-2008 роки) х 1,5%) та за 2010 рік - 13688,02 грн. (703019, 40 грн. (грошова оцінка) х 1,035 х 1,028 х 1,152 х 1,059 (коефіцієнт індексації за 2006-2009 роки) х 1,5%).
Судом встановлено, що змін та додаткових угод до вказаного договору з приводу розміру орендної плати суб'єктами цих правовідносин не приймалось.
На час дії зазначеного договору оренди діяла нова редакція частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до внесених змін Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України": "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
Таким чином, мінімальний розмір орендної плати для позивача мав складати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Зокрема, статтею 7 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, визначається у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону (до яких орендована позивачем земельна ділянка не відноситься).
Всупереч вищевказаним нормам, у договорі оренди землі від 11 листопада 2004 року застосовувалися менші розміри орендної плати, ніж передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з тим, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати яких регламентовано положеннями спеціального Закону, позицію позивача стосовно того, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд вважає необґрунтованою, оскільки не можуть застосовуватися положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать спеціальному Закону.
При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.
У рішенні від 16 грудня 2010 року № 5-рп/2010 "У справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Конституційний Суд України встановив, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Таким чином, умови договору оренди землі від 11 листопада 2004 року, укладеного позивачем з Кременчуцькою міською радою, щодо розміру орендної плати (як податкового зобов'язання), який нижчий, ніж передбачений законодавством, є такими, що порушують публічний порядок у сфері оподаткування.
Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 10/-VI (щодо мінімального розміру орендної плати - не менше 3% грошової оцінки), діяли протягом періоду часу з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, оскільки були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Проте, Законом України від 03 червня 2008 року N 309-VІ частина четверта статті 21 Закону України "Про оренду землі" знову викладена в новій редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати для позивача - трикратний розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Даний Закон набрав чинності з моменту опублікування (04 червня 2008 року) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України від 28 грудня .2007 року N 107-VІ (з 22 травня 2008 року).
Отже, протягом періоду з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, діяли норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності - не менше 3% грошової оцінки землі.
Зважаючи на викладене, доводи позивача про відсутність у нього обов'язку по сплаті донарахованого податкового зобов'язання відповідачем за 2009-2010 роки щодо орендної плати за користування земельною ділянкою є необґрунтованими.
Отже, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03 травня 2012 року № 0003411503/0/488 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Укрспецбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "УКРСПЕЦБУД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова