2006 року жовтня місяця 3 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Берещанської І.І.
Суддів
Новікова Р .В., Сокола B.C.
При секретарі
Іванові O.K.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Гурзуфська селищна рада про встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Ялтинського міського суду від 3.03.2006 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, посилаючись на те, що на підставі рішення Гурзуфської селищної ради від 29.12.2004 року НОМЕР_1 вона є власницею земельної ділянки за адресою м. Ялта, смт Гурзуф, АДРЕСА_1, яка надана їй для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд. Відповідачка є власницею суміжної земельної ділянки. Перед земельною ділянкою позивачки протікає річка, за якою проходить дорога до її земельної ділянки, ця дорога існує з 1961 року. Через річку вона вирішила збудувати капітальний міст для проїзду транспорту на її земельну ділянку, але після того, як вона почала його будувати, їй стало відомо, що дорога за мостом належить відповідачці. Однак іншого проїзду до її земельної ділянки немає. Чоловік відповідачки чинить перешкоди в будівництві мосту, посилаючись на те, що на цьому місті вони збираються будувати дім. На думку ОСОБА_1 це призведе до неможливості не тільки проїзду але і проходу до її земельної ділянки. Крім того, позивачка просила стягнути з відповідачки на її користь судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на експертизу в сумі 523 грн. 20 коп.
Рішенням Ялтинського міського суду від 3.03.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3ставиться питання про скасування рішення суду і про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що сторони є власниками земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Ялта, смт Гурзуф, АДРЕСА_1. Позивачка
Справа № 22-6417/2006 Головуючий по першій інстанції
Кайро І.А.
Доповідач Берещанська І.І.
звернулася до відповідачки з пропозицією про встановлення земельного сервітуту, оскільки вона не має можливості проходу і проїзду до своєї земельної ділянки, про що їй раніше не було відомо.
Посилаючись на ст. ст. 401, 402 ЦК України, 99, 100 ЗК України, враховуючи висновок експертизи щодо відсутності інших проходів та під'їздів до земельної ділянки позивачки, суд дійшов висновку про можливість встановлення сервітуту на право проходу та проїзду ОСОБА_1 через земельну ділянку відповідачки за вказаною адресою.
З такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів.
Так, незважаючи на те, що територіальна громада в особі Гурзуфської селищної ради є суміжним власником земельних ділянок обох сторін по справі, що підтвердив представник ради в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, і її права зачіпляються при розгляді даної справи, суд не притягнув її, як співвідповідача і не взяв до уваги її позицію щодо находження частини земельної ділянки, на яку позивачка просила встановити сервітут, у власності територіальної громади.
Крім того, в суді апеляційної інстанції представник Гурзуфської селищної ради пояснив, що на сьогодні правовий статус зазначеної земельної ділянки не змінився, вона нікому не виділена. Також він пояснив, що з боку цієї ділянки є під'їзд до земельної ділянки позивачки.
Доводом апеляційної скарги є те, що при проведенні судово-технічної експертизи не були застосовані правовстановлюючі документи і відсутні посилання на норми ДБН 360-92.У, що є обов'язковим і тому, висновки експерту не є повними. Суд, при цьому, відхилив клопотання відповідачки про проведення додаткової судово-технічної експертизи.
На думку колегії суддів, даний довід заслуговує на повагу тому, що допитаний в судовому засіданні експерт, підтвердив наявність інших варіантів проходу та під'їзду до земельної ділянки позивачки.
Крім того, апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки висновкам експерта про те, що є інші проходи та під'їзди до земельної ділянки позивачки але вони потребують великих матеріальних затрат з боку позивачки. Тим самим суд не врахував вимог ст. 98 ЗК України, чим порушив право власності відповідачки.
Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта. Так, у відповідності до ч. 4 ст. 98 ЗК України, земельний сервітут здійснюється у спосіб, як найменш обтяжливий для власника земельної ділянки, відносно якого він встановлений. А з рішення суду не випливає, що суд розглядав наявність інших варіантів проходу та під'їзду до ділянки ОСОБА_1.
Крім того, колегія суддів вважає, що земельні ділянки, які належать сторонам по справі, необов'язково є суміжними, так як між ними протікає струмок, який є власністю територіальної громади. Цьому факту судом першої інстанції також не було дано належної оцінки.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може вважати рішення законним і обґрунтованим. На думку колегії суддів встановлення зазначеного сервітуту не вирішує
Справа № 22-6417/2006 Головуючий по першій інстанції
Кайро І.А.
питання щодо врегулювання спору між сторонами і тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду від 3.03.2006 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до Ялтинського міського суду АРК.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Справа №22-6417/2006
Головуючий по першій інстанції Кайро І.А. Доповідач Берещанська І.І.