"05" вересня 2012 р. Справа № 5011-70/2825-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Міщенка П.К.,
Панової І.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд", м. Київ
на рішеннявід 26.04.2012 р. господарського суду м. Києва
та постановувід 25.06.2012 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі№5011-70/2825-2012 господарського суду м. Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд", м. Київ
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд -ВС", м. Київ
про визнання недійсним договору підряду
у судовому засіданні взяли участь представники:
відповідачаНатальчук С.О., директор; Максимков В.А., довір.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" (далі -позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд -ВС" (далі -відповідач) про визнання недійсним договору підряду №51/10 від 07.10.2010 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.04.2012 р. (суддя Капцова Т.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. (судді: Гаврилюк О.М. -головуючий, Майданевич А.Г., Мальченко А.О.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 215, 225 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ч. 5 ст. 318, ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України (далі -ГК України). Скаржник зазначає, що при укладенні спірного договору сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а саме не погодили умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва. Крім того, директор позивача внаслідок хвороби в момент підписання договору не розумів значення своїх дій.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.10.2010 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду № 51/10 відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відповідно до проектної документації виконати роботи з благоустрою території будівлі державного підприємства обслуговування повітряного руху України в а/п Бориспіль на об'єкті: "Реконструкція їдальні РСП "Київцентраеро "Украероруху".
Пунктами 1.2, 2.1 договору встановлено, що склад та обсяги робіт визначені в кошторисі, а ціна договору є динамічною та складає 907 932 грн.
Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що при укладенні договору сторонами не було погоджено його істотну умову - страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, а директор позивача на момент укладення договору внаслідок хвороби не міг усвідомлювати значення своїх дій. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215, 225 ЦК України, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні положення містить і ст. 180 ГК України.
Отже, сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови може свідчити про його неукладення, а не про недійсність.
У свою чергу стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У даному випадку судами попередніх інстанцій встановлено, що при підписанні договору сторони погодили кошторис, у якому визначили перелік та склад робіт, ціну договору тощо, а подальші фактичні дії сторін, вчинені на виконання спірного договору, зокрема, підписання обома сторонами актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, свідчать про те, що договір було укладено.
Враховуючи фактичне виконання договору сторонами та приписи ч. 8 ст. 181 ГК України, посилання позивача на відсутність такої умови договору, як страхування ризиків, не дає підстав для висновку про його неукладення.
При цьому з боку позивача відповідні акти та довідки були підписані саме директором, що спростовує твердження позивача про наявність підстав для визнання договору недійсним саме відповідно до ст. 225 ЦК України.
Отже, встановлені судами обставини свідчать, що спірний договір є укладеним, а його положення відповідають вимогам чинного законодавства. У зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним є законними та обґрунтованими.
За таких обставин оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни або скасування відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 215, 225, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. у справі № 5011-70/2825-2012 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді П.К. Міщенко
І.Ю. Панова