06.09.2012Справа №5002-22/2434-2012
за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштампу - Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»
до Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим
про стягнення 4366,06 грн
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача Субота І.В, довіреність №12-827 від 28.12.2011, юрисконсульт,
від відповідача Левицький Р.О., довіреність №03/555 від 07.02.2012, головний експерт юрисконсульт; Петриченко О.Г., довіреність №06/3621 від 05.09.2012, зав. сектору бух. обліку - головний бухгалтер.
СУТЬ СПОРУ: Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштампу - Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості за договором №136-01 від 29.04.2011 у розмірі 6 004,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення ы надання комунальних послуг №136-01 від 29.04.2011 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків, у зв'язку з чим у Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим виникла заборгованість.
Заявою від 15 серпня 2012 року зменшено розмір позовних вимог до 4366,06 грн.
Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 20 серпня 2012 року, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що відділення здійснило всі сплати по рахункам наданим позивачем та на час розгляду справи у суді не має не якої заборгованості за зобов'язаннями по договору. Розра хунки Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим відбувались та відбуваються відповідно до умов договору №136-01 від 29.04.2011 року про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і надання комунальних послуг» (надалі - договір), а са ме пункту 6.2 розділу 6 «Платежі та розрахунки за договором», яким передбачено, що: споживач сплачує зроблені послуги, на підставі рахунка з розрахунком вартості послуг, пред'явленого Балансоутримувачем, тобто позивач має надавати рахунок для його сплати відділенням.
Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача не від повідає дійсним обставинам, є не коректним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 4366,06 грн є також необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідач звертає увагу, що керівником відділення підчас підпису супровідного листа від 29.12.2011 року № 03/4054, яким було висловлена неможливість укладення змін до договору № 136-01 від 29.04.2011 року, саме помилково, по необережності було проставлено свій підпис на цих примірниках додаткової угоди та при цьому, Територіальне відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим не скріпило ці угоди власною печаткою та зазначає, що стаття 181 Господарського кодексу України перед бачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Про що, також, зазначено і в абзаці другому частини другої статті 207 Цивільного кодексу України, а саме: правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Обставини щодо необхідності наявності печатки у змінах умов договору № 136-01 від 29.04.2011 року також передбачені пунктом 11.1 розділу 11 цього договору.
В своїх поясненнях на відзив на позовну заяву позивач зауважує, що висновки Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим щодо недійсності додаткової угоди № 1 від 01.12.201 1 до договору № 136-01 від 29.04.2011 є безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства України, а саме: відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У зв'язку з тим, що Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим не зверталось до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 01.12.2011, у відповідача відсутні підстави для невиконання умов додаткової угоди № 1 від 01.12.2011 до договору № 136-01 від 29.04.2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29 квітня 2011 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштампу - Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (балансоутримвач) та Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим (споживач) укладений договір про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і надання комунальних послуг №136-01.
Відповідно до пункту 1.1. договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будинку, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. О. Невського, 1, загальною площею 224,8 кв. м., утримання придомовой території, комунальними послугами, охороні, вивіз сміття і т.д. (у тому числі відшкодування витрат по заробітній платі, а так само інші витрати - цебра, миючі засоби, фарба, мітли і т.д.), відшкодування витрат на оплату земельного податку, у відповідності займаним площам, згідно додатка № 1, що є невід'ємною частиною договору, а споживач бере участь у витратах балаисоутримувача на виконання робіт пропорційно займаної їм площі в цьому приміщенні.
Споживач використовує приміщення під розміщення офісних приміщень бюджетної установи, що фінансується за рахунок державного бюджету.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що вносити зміни в додаток № 1 договору, що визначає суму послуг, у випадку зміни базових цін і тарифів, з підписанням уповноваженими представниками сторін додаткової угоди.
Відповідно до пункту 6.1. договору після підписання договору споживач зобов'язаний протягом 5 днів оплатити рахунок пред'явлений батансоутрнмувачем за перший поточний місяць.
У подальшому споживач, щомісяця до 12 числа місяця, що настає за звітним, сплачує зроблені послуги, на підставі рахунка з розрахунком вартості послуг, пред'явлено балансоутримувачем (пункт 6.2. договору).
Сторони обумовили, що даний договір починає діяти з 29 квітня 2011 року і діє до закінчення строку дії договору оренди майна №298/2011-А/135-01 від 29.04.2011.
У зв'язку зі зміною розрахунку витрат на утримання орендованого приміщення 21.12.2011 Поштамтом - ЦПЗ № 1 на адресу відповідача була направлена на підписання додаткова угода № 1 від 01.12.2011 до договору №136-01 від 29.04.2011.
29.12.2011 вказана додаткова угода була повернута на адресу Поштамту - ЦПЗ № 1 підписаною головою Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Беляєвим В.В.
В подальшому від відповідача на адресу Поштамту- ЦПЗ № 1 надійшов лист від 19.01.2012 №03/204 про те, що додаткова угода № 1 від 01.12.2011 до договору № 136-01 від 29.04.2011 начебто помилково підписана головою Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Беляєвим В.В. та не є дійсною.
Суд не погоджується з твердження відповідача щодо недійсності додаткової угоди №1 від 01.12.2011 до договору № 136-01 від 29.04.2011, виходячи з наступного.
Вищий арбітражний суд України у Роз'ясненні від 12.03.99 №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» роз'яснив, що відсутність відбитку печатки підприємства, установи, організації на скріпленій підписом угоді не є порушенням форми угоди, якщо інше не передбачено законом, зокрема статтею 66 Цивільного кодексу України (ч. 2 п. 6).
Отже, за загальним правилом наявність печатки на угоді не впливає на її дійсність чи недійсність, тобто відбиток печатки не є обов'язковим атрибутом угоди. А от підпис уповноваженої особи фактично є доказом погодження кожною стороною істотних умов договору, тобто підтверджує його укладення.
Так, додаткова угода № 1 від 01.12.2011 до договору № 136-01 від 29.04.2011 підписана головою Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Бєляєвим В.В., що має повноваження для укладення договорів.
Крім того, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У зв'язку з викладеним, а також у зв'язку з тим, що в матеріалах справи не міститься доказів звернення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 01.12.2011, у відповідача відсутні підстави для невиконання умов додаткової угоди № 1 від 01.12.2011 до договору № 136-01 від 29.04.2011.
Щодо посилань відповідача на те, що додаткова угода №1 від 01.12.2011 поширює своює дію на правоввідносини між сторонами, що мали місце до моменту укладення угоди, суд вважає їх необгрунтованими, адже згідно частини 3 статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Отже, при поданні позову, позивач вказав, що у зв'язку з порушенням відповідачем вимог договору №136-01 від 29.04.2011, у Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим виникла заборгованість.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем за відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і надання комунальних послуг, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і надання комунальних послуг №136-01 від 29.04.2011в частині здійснення повних та своєчасних оплат, а тому вимоги позивача про примусове стягнення вищевказаних сум підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11 вересня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштампу - Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» заборгованість у розмірі 4366,06 грн.
3. Стягнути з Територіального відділення Антимонопольного комітету Україна в Автономній Республіці Крим на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштампу - Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 1609,50 грн судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.А. Калініченко