Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/2501/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А.В.
Спори, що виникають із договорів дарування Доповідач Потапенко В. І.
Іменем України
11.09.2012 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді - Потапенка В.І.
Суддів -Кодрула М.А., Чорнобривець О.С.
при секретарі - Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради , третя особа -Житлово-експлуатаційна контора № 10 про визнання недійсною розпорядження про приватизацію, недійсною приватизацію квартири , та визнання недійсним договору дарування , -
17 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради , третя особа -Житлово-експлуатаційна контора № 10 про визнання недійсною розпорядження про приватизацію, недійсною приватизацію квартири , та визнання недійсним договору дарування. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 , та визнано недійсним розпорядження № 49891 від 17 жовтня 2011 року органу приватизації - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради щодо приватизації зазначеної квартири на ім'я ОСОБА_2. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Стягнуто судові витрати. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2012 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення
2
апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та власник квартири ОСОБА_2 ( мати) проживають у АДРЕСА_1. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.12.2010 року , залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11.05.2011 року позивача було вселено у спірну квартиру. Рішення суду виконано . 17 жовтня 2011 року на підставі заяви ОСОБА_2 Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради видано розпорядження № 49891 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність спірної квартири. 27.01.2012 року ОСОБА_2 подарувала спірну квартиру ОСОБА_4 Враховуючи встановлені обставини справи , суд першої інстанції з посиланням на п.4 ст. 5 , ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 203, 215 ЦК України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_2 приватизувала квартиру лише на своє ім.'я тому, що позивач не був зареєстрований у квартирі, куди був вселений на підставі судового рішення та де постійно проживав та проживає , та про ці обставини при подачі заяви на приватизацію квартири відповідач ОСОБА_2 орган приватизації не повідомила. Суд першої інстанції зробив висновок , що приватизація спірної квартири проведена з порушенням вимог ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому і розпорядження органу приватизації є недійсним. Також суд вказав, що оскільки приватизація квартири є недійсною , то недійсним є й договір , згідно якого 27 січня 2012 року ОСОБА_2 подарувала спірну квартиру ОСОБА_4
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2010 року, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11.05.2011 року позивача було вселено у спірну квартиру. При цьому суд першої інстанції встановив, що позивач на підставі ордеру набув право на користування спірною квартирою , був зареєстрований в ній та постійно там проживав. Докази вибуття ОСОБА_3 на інше постійне проживання відсутні, іншого житла він не має. На час написання заяви про зняття з реєстрації за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та розумно ними керувати . ОСОБА_2 перешкоджає йому користуватися квартирою , а тому суд зробив висновок про те, що право ОСОБА_3 на користування квартирою підлягає захисту шляхом вселення у квартиру. ( ас. 15-17) Тому враховуючи вище зазначені обставини, доводи апеляційної скарги в частині дотримання ОСОБА_2 вимог діючого законодавства при приватизації спірної квартири є необгрунтованими. Не спростовують висновку суду і доводи скарги в частині безпідставного посилання суду першої інстанції на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.11.2009 року щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству «Правник» вчиняти дії щодо приватизації АДРЕСА_1. Матеріалами справи підтверджено , що зазначена ухвала втратила свою чинність 11.05.2011 року , дата постановлення рішення апеляційним судом Кіровоградської області. Однак з цих
3
підстав , суд першої інстанції не визнавав приватизацію квартири незаконною. Задовольняючи позов , суд першої інстанції дійшов висновку щодо незаконності набуття відповідачкою ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру шляхом приватизації , а тому дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання недійсним і договору дарування квартири, оскільки даний правочин суперечить нормам ЦК України в частині , що стосується законності набуття права власності на майно . За наявності зазначених обставин , суд першої інстанції правомірно послався на ст. 203, 215 ЦК України. Скарга в частині неправильного застосування ст. 203, 215 ЦК України , та необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 388 ЦК України не підлягає також задоволенню , оскільки позивач захищав своє порушене право на приватизацію квартири та набуття на неї права власності. Стаття 388 ЦК України регулює питання захисту прав вже існуючого власника , а тому до спірних правовідносин застосуванню не підлягає. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -суддя
Судді :