Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/144/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Потапенко В. І.
Іменем України
11.09.2012 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді - Потапенка В.І.
Суддів -Чорнобривець О.С., Кодрула М.А.
при секретарі -Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу , -
10 листопада 2010 року ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з кожного боргу по 15820.00 грн. та судових витрат. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 борг в сумі 15820.00 грн. та з ОСОБА_3 борг в сумі 15820.00 грн. на користь ОСОБА_4 та судові витрати. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 жовтня 2012 року апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу було зупинено до вступу у законну силу рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним. 11 липня 2012 року ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області провадження у справі відновлено. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах
2
доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 02.04.2007 року між позивачем та відповідачами було укладено договір позики , згідно якого позивач передав відповідачам чотири тисячі доларів США безстроково, що підтверджується власноручно написаною відповідачами розпискою. ОСОБА_2 запевнив позивача в тому , що він є власником будинку в АДРЕСА_1 та у разі неможливості віддати борг буде змушений продати цей будинок і надав підтверджуючі документи на будинок. Позивач направив на адресу відповідачів вимогу про погашення боргу , яка була ними отримана 9 жовтня 2010 року, але після спливу 7 діб борг йому не повернули. За курсом НБУ станом на 10.11.2010 року 100 доларів США дорівнює 791.07 грн. , сума боргу становить 31640 грн. Виходячи з встановлених обставин справи , з посиланням на ч.2 ст. 530, ст. 1046, ч.1 ст. 1212 ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою враховуючи наступне. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. З змісту апеляційної скарги вбачається , що основні доводи зводяться до того, що грошей по розписці відповідачі не отримали. Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості , ніж встановлено договором. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 березня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним. Додатковим рішенням цього ж суду від 18 травня 2012 року відмовлено у визнанні оспорюваного договору неукладеним. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 березня 2012 року залишено без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином вищезазначеними судовими рішеннями , які набрали законної сили підтверджено факт укладення між сторонами по справі договору позики та отримання відповідачами грошей, і ці обставини не потребують повторного доказування. Крім цього в скарзі містяться доводи , які протирічить між собою. З однієї сторони скаржники посилаються на те, що ОСОБА_4 продиктував їм текст розписки, а потім її забрав , а з другої сторони ОСОБА_3 зазначає про те, що в цей час знаходилася за межами України. Щодо доводів скарги про пропуск строку позовної давності слід зазначити , що розписка не містить рік та число до якого повинні відповідачі віддати позику , а тому судом першої інстанції зроблений правильний висновок , що строк повернення позики є невизначеним , що
3
надає право позивачу пред'явити таку вимогу у будь-який час. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи , а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307,ст.ст. 308 , 313- 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2011 року -залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -суддя
Судді :