Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/2217/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондарчук Р.А.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Бубличенко В. П.
Іменем України
04.09.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Франко В.А.
при секретарі - Сегал О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2012 року і
В лютому 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що за укладеним 29 жовтня 2008 року договором № KGXRRX11050038, який складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам, відповідачка отримала кредит в розмірі 2293,92 грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості із терміном повернення 20 квітня 2010 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати і складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інших витрат згідно з умовами договору.
Відповідачка умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 16 грудня 2011 року утворилася заборгованість, яка складається із: 1697,54 грн. заборгованості за кредитом, 172,69 грн. заборгованості по процентам і 648,09 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 28843,62 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. штрафу (фіксована частина) і 1568,10 грн. штрафу (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 33430,04 грн. та відшкодувати судові витрати.
Заочним рішенням від 28 лютого 2012 року позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідачки на користь банку 3137,92 грн. заборгованості за кредитним договором і 214,60 грн. у відшкодування судових витрат. У задоволенні решти вимог суд відмовив.
У апеляційній скарзі банк, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу та зменшення розміру пені і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачка не подавала.
Сторони про час і місце розгляду справи апеляційним судом повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Обов'язок відповідачки виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено статтями 526,527 і 530, 1054 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідачка не виконала належним чином своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Проте, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідачки пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором свідчать про безпідставне намагання банку застосувати до відповідачки подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені банком не нараховуються.
У п.5.3 кредитного договору зазначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.
З наведеного вбачається, що такі види неустойки як пеня і штраф застосовані банком за різні види порушень умов кредитного договору, який відповідачкою у встановленому законом порядку не оспорений. У зв'язку з цим немає підстав вважати, що до відповідачки застосовна подвійна відповідальність за порушення договірного зобов'язання.
Крім того, вирішуючи питання про застосування строку позовної давності суд керувався положеннями ч.2 ст.258 ЦК України про те, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік
При цьому суд не врахував положення ч.1 ст.259 ЦК України, згідно з якою позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, та п.п.5.4, 5.5 кредитного договору, згідно з якими нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.5.1,5.2,5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником. Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду про зменшення розміру неустойки до 619,60 грн. ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України має бути скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь банку підлягає стягненню сплачений банком судовий збір в розмірі 501,45 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити.
Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»33430 (тридцять три тисячі чотириста тридцять) грн. 04 коп. заборгованості за кредитним договором № KGXRRX11050038 від 29 жовтня 2008 року і 501 (п'ятсот одну) грн. 45 коп. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: