Ухвала від 04.09.2012 по справі 2-39/11

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2401/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Франько М.Я.

Спори, що виникають із земельних правовідносин Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

04.09.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

Франко В.А.

при секретарі - Сегал О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2012 року і

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 19 березня 2012 року залишено без задоволення позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди. Суд дійшов висновку про недоведеність доводів сторін щодо створення їм перешкод у користуванні присадибними земельними ділянками та заподіяння у зв'язку із цим моральної шкоди.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, яким зобов'язати ОСОБА_4 перенести огорожу, самовільно встановлену на частині належної йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 на 20см та по АДРЕСА_2 -на 1,26м, а також стягнути з відповідачки на його користь 38160 грн. у відшкодування моральної шкоди і 2046 грн. витрат на проведення судової експертизи.

В частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_4 рішення суду не оскаржено.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Судом встановлено, що відповідачка є власницею жилого будинку АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 06 грудня 1994 року Першою Олександрійською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-4591, та договору купівлі-продажу, посвідченого 07 липня 1998 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 4762 (а.с.52-53).

Позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19 червня 2007 року Першою Олександрійською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-1221, належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.20).

Для будівництва цього будинку батькові позивача, ОСОБА_7, рішенням виконкому Олександрійської міської ради № 559 від 19 жовтня 1956 року була надана земельна ділянка площею 600 кв.м (а.с.32-33).

За заявою позивача Олександрійською міською радою в лютому 2005 року (а.с.26) була перевірена архівна документація і встановлено, що згідно з генеральним планом забудови ширина його земельної ділянки по АДРЕСА_1 уздовж провулка складає 20,0 м (фактично -20,5м), а в кінці -9,0 м (фактично -11,3м). Фактична площа земельної ділянки відповідачки по АДРЕСА_3 складає 591,3 кв.м, а не 600 кв.м, як передбачено генеральним планом забудови, розміри цієї ділянки складають 15,0м (фактично -14,6м) х 40,0 (фактично -39,0м). Самовільного зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки за рахунок садиби позивача не виявлено.

Фактично позивач користується земельною ділянкою більшого розміру, ніж та, що була надана під забудову у встановленому законом порядку, що підтверджується також висновком судової будівельно-технічної експертизи, призначеної судом за клопотанням позивача (а.с.71-79). Експертом встановлено, що фактично у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка загальною площею 647,77 кв.м, довжина по фасаду 20,5м, а задня межа -10,24м та 7,86м, що більше розмірів згідно з генеральним планом. Відповідачка фактично користується земельною ділянкою загальною площею 591,92 кв.м (а.с.72).

Погоджувальна комісія Олександрійської міської ради по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування громадян двічі з виїздом на місцевість розглядала скарги позивача з приводу суміжного землекористування, ознайомлювалася з технічним паспортом, обстежила спірну межу та зробила обміри земельної ділянки. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 не приватизована, державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся. Комісія дійшла висновку, що через відсутність в технічних документах розмірів від спірної межі до капітальних будівель за наданими документами встановити дійсне місце розташування спірної межі неможливо - протоколи № 9 від 16 липня 2007 року та № 22 від 14 серпня 2009 року (а.с.12, 28).

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких поршень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов обгрунтованого висновку, що всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не надав доказів порушення відповідачкою його права користування земельною ділянкою та завдання моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді