Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1617/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О.В.
Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) Доповідач Карпенко О. Л.
Іменем України
04.09.2012 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого -Карпенка О.Л.,
суддів -Кривохижі В.І., Черниш Т.В.,
при секретарі -Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України до ОСОБА_3, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про звільнення майна з-під арешту та виключення відомостей про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року, -
26 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_3, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції. Вказуючи на те, що за постановою слідчого СВ «ОЗ»СУ УМВС в Кіровоградській області від 4 липня 2009 року було накладено арешт на належну їй на праві власності квартиру: АДРЕСА_1. Відповідні відомості щодо накладення обтяження на квартиру, з зазначенням, що її власником є ОСОБА_3, за заявою УМВС України в Кіровоградській області внесені до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Посилаючись на те, що вона не має жодного відношення стосовно розслідуваних відносно ОСОБА_3 кримінальних справ а тому накладення арешту на її особисте майно порушує її права власника щодо володіння, користування та розпорядження майном. Позивачка просила зняти (звільнити) з-під арешту зазначену квартиру, виключити є Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна накладене на її майно обтяження.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року позов задоволено частково. Звільнено (знято) з-під арешту, накладеного на підставі постанови б/н від 04 липня 2009 року СВ "ОЗ" СУ УМВС України в Кіровоградській області, належну позивачці на праві власності квартиру АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Управління МВС України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в позові. В решті рішення не оскаржується. Зазначено, зокрема, що оскарження дій слідчого здійснюється в рамках кримінального судочинства. Суд в межах цивільного судочинства дав оцінку дій слідчого по кримінальній справі та визнав його дії протиправними тим самим порушив правила юрисдикційності. Крім того суд вирішив справу без залучення до участі у справі цивільних позивачів у кримінальній справі, в забезпечення вимог яких було накладено арешт на спірне майно. Порядок скасування арешту накладеного слідчим регламентовано ст. 126, 324 КПК України та відноситься до компетенції слідчого або суду, в залежності від стадії кримінального процесу в якій вирішується це питання.
Позивачка подала письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказала на те, що на її погляд рішення суду є законним і обґрунтованим. Натомість апеляційна скарга не містить даних про те в чому полягає незаконності необґрунтованість рішення, які норми права порушені судом.
Представник відповідача, УМВС України в Кіровоградській області, в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання особисто не з'явилася.
Представник позивачки ОСОБА_5 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні висловив позицію про те, що апеляційна скарга, на його погляд, задоволенню не підлягає.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Відповідач Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція свого представника в судове засідання не направила.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника УМВС України в Кіровоградській області, пояснення представників позивачки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріалами справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що згідно нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору дарування квартири від 16 березня 2009 року позивачка по справі являється власницею квартири АДРЕСА_1.
04 липня 2009 року в межах досудового слідства по кримінальній справі № 24-396 (61-0187) порушеній відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчим СВ "ОЗ" СУ УМВС України в Кіровоградській області ст. лейтенантом міліції Ляпун О.В. винесено постанову про накладення арешту на майно та цінності ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна та можливого в майбутньому заявленого цивільного позову.
За заявою СУ УМВС України в Кіровоградській області та на підставі вказаної постанови слідчого 05 серпня 2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано арешт квартири АДРЕСА_1, власником яких вказано ОСОБА_3
Задовольняючи позовні вимоги в частині звільнення спірної квартири з-під арешту суд виходив з недоведеності відповідачами правомірності накладення арешту на майно позивачки та законності реєстрації відомостей про обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та доведення позивачкою факту належності спірного майна саме їй.
Відповідно до ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належить право володіння користування та розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом.
Нормами Цивільним Кодексом України передбачені засади та способи захисту права власності.
Вказані в апеляційній скарзі твердження відповідача, УМВС України в Кіровоградській області, про те, що вирішуючи спір в порядку цивільного судочинства суд визнав протиправними дії слідчого щодо накладення арешту на майно є необґрунтованим так, як винесена 04 липня 2009 року слідчим СВ «ОЗ»СУ УМВС України в Кіровоградській області Ляпун О.В. постанова про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 не являється предметом оскарження і суд не давав їй відповідної правової оцінки на відповідність вимогам кримінально-процесуального законодавства.
Натомість позивачка звернулася за захистом своїх майнових прав, які порушенні внаслідок неправомірного накладення обтяження на її майно.
Відповідно до пп. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справах зазначеної категорії є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а у випадках, коли опис провадиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, - відповідна державна податкова інспекція.
Суд першої інстанції визнав УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_3 і Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію, до яких заявлено позов, належними відповідачами по справі.
Доводи скарги щодо незалучення судом до участі у справі усіх осіб, в інтересах яких було накладено арешт на майно, а саме цивільних позивачів у кримінальній справі, не заслуговують на увагу так, як суду не надано допустимих доказів того, що у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 у встановленому КПК України порядку певних осіб визнано цивільними позивачами, а саме не надано відповідні процесуальні документи, які підтверджують ці факти.
Наданий до суду слідчим відділом «ОЗ»СУ УМВС України в Кіровоградській області список заявлених цивільних позовів у кримінальній справі підтверджує лише факт пред'явлення цивільних позовів у кримінальній справі, але не доводить, що такі позови прийняті слідчим а осіб, які їх пред'явили визнано цивільними позивачами.
Отже колегія суддів вважає, що відповідач не підтвердив порушення судом першої інстанції процесуальних норм, які являються підставою для скасування рішення.
За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК, апеляційна скарга підлягає відхиленню а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: