ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2012 року № 2а-10531/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представників позивача -Малкеєвої А.Б., Сухорукової Т., Макогон І.Ю.,
представника відповідача -Алексєєнко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 p. №0000982307.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності задекларованих показників у декларації з податку на додану вартість за період листопад 2011 року.
Перевіркою встановлено, що згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за листопад 2011 року задекларована ним сума податкового кредиту складає 205455153,00 грн., що у порівнянні з попереднім періодом відповідно з податковою декларацією за жовтень 2011 року зросла на 147884180,00 грн. або у 3,57 разів. Причиною такого збільшення стало придбання позивачем у великих розмірах нафтопродуктів та сплати ПДВ митним органам за імпорт нафтопродуктів.
Перевіркою показників, відображених у р.1 Декларації (податкові зобов'язання) за листопад 2011 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з реалізації нафтопродуктів контрагентам -ТОВ "Інтероілопт", ПП "Олександрія 2007", ПП "ОККО-Бізнес", ПП "Лукойл-Україна".
Так, перевіркою встановлено, що згідно договору № 43 від 26.01.2011 р., укладеного між позивачем та ПП "ОККО-Бізнес", позивачем здійснювалась реалізація пального на загальну суму ПДВ 131913274,80 грн. та виписано податкові накладні: від 30.11.2011 р. №№ 164, 154, 155, 158, 159.
Позивач здійснював коригування податкових зобов'язань по контрагенту ПП "ОККО-Бізнес" на загальну суму (-) 36989255,60 грн., в т.ч. згідно розрахунку коригувань до податкової накладної від 30.11.2011 р. № 153 на загальну суму ПДВ (-) 15308327,92 грн. коригування податкової накладної від 31.10.2011 р. № 94, яка виписувалась на отриману передплату в розмірі 91849967,54 грн., в т.ч. ПДВ - 15308327,92 грн.
За результатами перевірки складено акт від 30.01.2012 р. № 96/2307/36949031, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання за листопад 2011 року на суму 15308327,92 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, поточного звітного періоду на 15308327,00 грн.
На підставі акта перевірки від 30.01.2012 р. № 96/2307/36949031, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 р. №0000982307, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 15308327,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач використовуючи, надане йому ст.56 Податкового кодексу України право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргами до ДПС у м. Києві та ДПС України, за результатами розгляду яких, відповідними рішеннями, скарги були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п.75.1. ст.75 Кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1. ст.86 Кодексу).
Статтею 192 Кодексу визначені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту) .
Так, відповідно до п.192.1. ст.192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно пп.192.1.1. п.192.1. ст.192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до пп.192.1.2. п.192.2. ст.192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він
зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Згідно п.200.1., п.200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З матеріалів справи встановлено, що позивач згідно договору № 43 від 26.01.2011р., здійснював поставку пального контрагенту - ПП "ОККО-Бізнес". Згідно зазначеного договору поставка здійснювалася на умовах 100% передплати. Підставою для здійснення передплати за що поставляється у відповідності до цього договору продукція є додаткова угода до цього договору. Додатковою угодою було визначено поставку палива дизельного автомобільного (ЕН 590) в об'ємі 8 874,393 тон. по ціні 8 625,00 грн. за тону, на загальну суму 91 849 967,57 грн. в т.ч. ПДВ на суму 15 308 327,92 грн. Контрагентом ПП "ОККО-Бізнес" були перераховані відповідні кошти позивачу, а він, в свою чергу, виписав контрагенту податкову накладну № 94 від 31.10.2011 р. Отже, відповідно до визначених договірних зобов'язань позивач отримав кошти та взяв на себе зобов'язання поставити паливо дизельне автомобільне (ЕН 590) в об'ємі 8 874,393 тон. по ціні 8 625,00 грн. за тону.
Під час перевірки відповідачем податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року, було встановлено, що позивач здійснив коригування вартості поставки, а саме: по передплаті за 8 874,393 тон. по ціні 8 625,00 грн. зменшено вартість поставки до 0,00 грн.
В той же час, позивачем не надано доказів, які б підтверджували повернення ПП "ОККО-Бізнес" грошових коштів -передплати на суму 91849967,54 грн., в т.ч. ПДВ - 15308327,92 грн.
Таким чином, позивач не мав права на коригування своїх податкових зобов'язань з ПДВ в сторону зменшення на підставі розрахунку № 153 від 30.11.2011 р., отже суд погоджується з висновками відповідач щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2011 року на суму 15308327,92 грн., що призвело до завищення від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2011 року на загальну суму 15308327,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10.09.12 р.
Суддя Є.В. Аблов