73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"07" вересня 2012 р. Справа № 2-а-2386/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представників позивача - Рубан Т.Г., Корнєєва М.П.,
представника відповідача - Козачек О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетинг" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетинг" ЛТД (далі - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Херсоні, відповідач), у якому просить визнати дійсними контракт № 1 від 01.02.2011 р. та договір підряду № 27/10-11 від 27.10.2011 р., визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до ТОВ ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД як податкових зобов"язань у розмірі 40400 грн., так і штрафних санкцій у розмірі 8329 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0001631503.
Свої вимоги мотивує неправомірністю висновків ДПІ у м.Херсоні стосовно визнання нікчемності правочинів по взаємовідносинам з ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду", оскільки реальність здійснення господарських операцій підтверджено контрактом, договором підряду, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Визнання угод нікчемними є виключною прерогативою суду, а не податкового органу. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому, якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов"язань по сплаті до бюджету відповідних сум податків, то це тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, оскільки при здійснені господарських відносин з ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту. Вказали на те, що ДПІ у м.Херсоні не наділена правом визнавати правочини нікчемними, зазначене може бути встановлено лише рішенням суду, а так як судового рішення стосовно фіктивності або протиправності правочинів, укладених з ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду", не існує, тому висновки відповідача з цього питання є незаконними. Представник відповідача заперечувала проти позову, оскільки постачальники послуг - ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" не мали у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для здійснення таких господарських операцій, ліцензій для здійснення будівельних робіт. На думку відповідача, ці угоди укладені без мети реального настання наслідків і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Спірне податкове повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту невиїзної позапланової документальної перевірки позивача від 07.03.2012 р. № 102/15-3/14142229.
Під час перевірки ДПІ у м.Херсоні перевіряла дотримання вимог податкового законодавства позивачем по господарським відносинам у лютому 2011 року з ПП "ПФ "Текомс", у жовтні 2011 року - з ПП "Шеду".
Як встановлено відповідачем одним із контрагентів позивача у лютому 2011 року було ПП "ПФ "Текомс". По відносинам з цим постачальником ТОВ "ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД сформувало податковий кредит у сумі 7087,33 грн. за податковою накладною від 28.02.2011 р. № 48.
За наданими документами ПП "ПФ "Текомс" виконано роботи по реконструкції існуючого складу в магазині по вул.Сенявіна, 3, у м.Херсоні на загальну суму 42524 грн., у тому числі ПДВ - 7087 грн.
У жовтні 2011 року постачальником позивача було ПП "Шеду", по відносинам з яким ТОВ "ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД сформувало податковий кредит у сумі 33313,33 грн. за податковими накладними від 28.10.2011 р. № 10289, від 20.10.2011 р. № 10220.
ПП "Шеду" виконало монтажні роботи на загальну суму 19223 грн., в тому числі ПДВ - 32038,33 грн., та поставило металопластикові вікна на суму 7650 грн., в тому числі ПДВ - 1275 грн.
У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні послуг та товарів, позивач надав до суду копії контракту та договору підряду, актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень.
Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару (послуг) з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки ПП "Шеду" товару, виконання ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" обумовлених контрактом та договором робіт із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення робіт, наявності трудових ресурсів, тощо.
ДПІ у м.Херсоні стверджує, що зазначені постачальники позивача у публічній звітності не відобразили наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з надання послуг, поставки товарів.
Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За своєю суттю будівельні та монтажні роботи потребують залучення відповідних фахівців, транспорту, матеріалів.
Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" не мали у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного виконання робіт по будівництву та монтажу у лютому, жовтні 2011 року, а лише документувало надання цих послуг.
Так, згідно актів перевірок від 10.08.2011 р. № 1483/23-2/22753616 та від 06.01.2012 р. № 5/15-2/37239000 у ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, технічний персонал та фахівці для виконання будівельних робіт (чисельність працюючих згідно 1-ДФ у ПП "ПФ "Текомс" за штатом 2 особи, за сумісництвом - 0; у ПП "Шеду" за штатом 1 особа, за сумісництвом -0).
У ПП "ПФ "Текомс" взагалі відсутній такий вид діяльності як будівельні роботи та провадження будівельної діяльності.
Також суд зауважує, що за наданими документами вказаними контрагентами позивача виконувалися роботи, які згідно п.11 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягають ліцензуванню. Однак, ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" не мають відповідних ліцензій.
За приписами ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що укладаючи угоди із ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" про виконання робіт та поставку товарів, він не цікавився, яким чином підрядник буде їх виконувати: чи є у нього необхідне технічне оснащення, чи забезпечений трудовими ресурсами і т.і.
На думку суду, з метою досягнення результатів власної господарської діяльності позивач при укладені угод з ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" зобов'язаний був вивчити можливість фактичного виконання договірних відносин та наявність ресурсів, необхідних для здійснення цих робіт, тим паче, що сам позивач є товариством, основним видом діяльності якого є будівництво.
Суд погоджується із позицією відповідача, що ПП "ПФ "Текомс" та ПП "Шеду" у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не могли фактично здійснювати господарські операції з надання ТОВ "ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД передбачених договорами послуг (поставки товару), з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, значних обсягів виконаних робіт.
Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, як акти виконаних робіт платіжних документів та податкових накладних, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, в даному випадку, ДПІ у м.Херсоні вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання послуг (поставлення товарів), а сама по собі наявність податкових накладних не є достатньою підставою вважати, що господарські операції реально відбулися та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування податкового кредиту.
При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.
За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ у м.Херсоні по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0001631503.
Що стосується позовних вимог про визнанням дійсними контракту № 1 від 01.02.2011 р. та договору підряду № 27/10-11 від 27.10.2011 р., то провадження в цій частині підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Спори щодо визнання дійсними контрактів та договорів не відносяться до публічно-правових, а є господарськими відносинами, а тому повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 157-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетинг" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державно податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0001631503.
В частині позовних вимог щодо визнання дійсними контракту № 1 від 01.02.2011 р. та договору підряду № 27/10-11 від 27.10.2011 р. провадження закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 вересня 2012 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.1