Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2224/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої -судді Нагібіної Г.П.
при секретарі -Дигас В.М.
за участю:
представників позивача -Рябка Є.О., Ткаченка О.В.
представників відповідача -Морозова О.М., Стус Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»(далі -позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі -відповідач) від 27.01.2012 року № 0000142310 про зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 114733,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням податковий орган протиправно зменшив підприємству розмір від'ємного значення суми ПДВ на 114733,35 грн. за липень та листопад 2011 року з тих підстав, що позивачем начебто повторно включено зазначені суми до складу податкового кредиту попередніх періодів.
Позивач зазначає, що орган державної податкової служби необґрунтовано дійшов висновку про завищення підприємством розміру від'ємного значення з ПДВ у сумі 114733,35 грн., оскільки ТОВ «Чарнокіт»помилково було занижено суму податкового кредиту у квітні та травні 2011 року внаслідок неповного включення до податкового кредиту сум по господарським операціям з ТОВ «Маркет Трейд Груп»та в подальшому подано до Гайворонської МДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ.
Позивач пояснює, що податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством податкового кредиту липні та листопаді 2011 року з тих підстав, що Гайворонською МДПІ, при проведенні планової виїзної документальної перевірки, виявлено заниження та включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми податкового кредиту по податковим накладним, виписаним ТОВ «Маркет Трейд Груп» у квітні та травні 2011 року, що відображено у відповідному акті перевірки.
Позивач з такими висновками не погоджується, пояснюючи, що зазначені суми підприємством до складу податкового кредиту за квітень та травень 2011 року були не включені помилково. Разом з тим ТОВ «Чарнокіт»в подальшому подало уточнюючі розрахунки вже з урахуванням зазначених сум, тому правомірно сформувало податковий кредит.
Таким чином, враховуючи, що товариством помилково було занижено суму податкового кредиту з ПДВ за квітень та травень 2011 року, тому позивач правомірно відобразив 114733,35 грн. у податковій звітності та включив їх до складу податкового кредиту за допомогою уточнюючих розрахунків.
Також, позивач зазначає, що господарські операції з його контрагентами підтверджені усіма необхідними первинними документами, що також не враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, надав письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що позивачем допущено завищення податкового кредиту за липень та листопад 2011 року на загальну суму 114733,35 грн.
Відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулось внаслідок повторного включення підприємством цих сум згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Маркет Трейд Груп». Повторне включення 114733,35 грн. відбулось у зв'язку з тим, що за наслідками проведеної планової документальної виїзної перевірки товариства зазначена сума вже була включена Гайворонською МДПІ до складу податкового кредиту ТОВ «Чарнокіт», що відображено в акті перевірки від 93/2310/32954150 від 29.09.2011 року.
Крім того, відповідач зазначає, що господарські операції ТОВ «Чарнокіт»з його контрагентами ТОВ «Маркет Трейд Груп», ТОВ «Альянс-Транс», ТОВ «Віст Сервіс», ПАТ «СКТБ «Комплекс», ЗАТ«Ламітек-Укрізоліт», ПАТ «Інвестбудсервіс»мають ознаки фіктивності.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовної заяви з підстав, зазначених в запереченнях проти позову.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 10 вересня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 09.04.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 18 т. 1).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з підпунктом 41. 1. 1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України) контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Гайворонська МДПІ Кіровоградської області ДПС, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.
У період з 29.12.2011 р. по 10.01.2012 р. головним державним податковим ревізором -інспектором Гайворонської МДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Чарнокіт»з питань правовідносин з платниками податків ТОВ «Маркет Трейд Груп», ТОВ «Альянс-Транс», ТОВ «Віст Сервіс», ПАТ «СКТБ «Комплекс», ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ПАТ «Інвестбудсервіс»за період з 01.11.2010 р. по 15.12.2011 р., про що складено акт про результати перевірки від 10.01.2012 р. № 2/23-10/32954158 (а.с. 21-60 т. 1).
Висновком перевірки є, на думку податкового органу, порушення позивачем, зокрема, підпунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ «Чарнокіт»завищило податковий кредит на загальну суму ПДВ 114733,35 грн., в тому числі за липень 2011 р. на суму 92200,83 грн., за листопад 2011 р. на суму 22532,52 грн.
На підставі акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Чарнокіт»від 10.01.2012 р. № 2/23-10/32954158 Гайворонською МДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 27.01.2012 р. № 0000142310, яким підприємству зменшено від'ємне значення ПДВ у розмірі 114733,35 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.20 т.1).
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 114733,35 грн. за липень та листопад 2011 року є предметом спору, який передано на вирішення суду.
В акті перевірки від 10.01.2012 року № 2/23-10/32954158 зазначено, що відповідно до акту від 29.09.2011 р. № 93/2310/32954158 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Чарнокіт» дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р. Гайворонською МДПІ до складу податкового кредиту з ПДВ включено суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Маркет Трейд Груп», які було включено ТОВ «Чарнокіт»до складу податкового кредиту не в повному обсязі. Тобто, відповідач дійшов до висновку про двічі включену суму ПДВ з огляду на те, що Гайворонською МДПІ на підставі попереднього акту перевірки вже враховано суму податкового кредиту недовключеного позивачем.
Відповідач вважає, що позивач не врахував зазначений акт перевірки та подав до Гайворонської МДПІ уточнюючи розрахунки, що призвело до повторного включення до податкового кредиту сум по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Маркет Трейд Груп».
Так, на думку Гайворонської МДПІ, ТОВ «Чарнокіт», відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року, звітний податковий період, за який виправляються помилки - липень 2011 року (№10191 від 19.09.11р) включило до податкового кредиту податкову накладну №17 від 28.04.2011 року (частково) у сумі 461004,15 грн. ПДВ 92200,83 грн., яка уже була включена до податкового кредиту ТОВ «Чарнокіт»за квітень 2011 р. згідно акту перевірки 29.09.2011 р. № 93/2310/32954158.
Також, податковий орган вважає, що ТОВ «Чарнокіт», відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року, звітний податковий період за який виправляються помилки - листопад 2011 року (№903021498 від 30.12.11р.) включило до податкового кредиту податкову накладну №17 від 28.04.2011 року (частково) у сумі 36355,85 грн. ПДВ 7271,17 грн., яка уже була включена до податкового кредиту ТОВ «Чарнокіт»за квітень 2011 року (відповідно п. 3.2.2 акту перевірки ТОВ «Чарнокіт»№ 93/2310/32954150 від 29.09.11 року) та податкову накладну №25 від 30.05.2011 року (частково) у сумі 76306,75 грн. ПДВ 15261,35 грн. , яка уже була включена до податкового кредиту ТОВ «Чарнокіт»за травень 2011 року (відповідно п. 3.2.2 акту перевірки ТОВ «Чарнокіт»№ 93/2310/32954150 від 29.09.11 року).
З огляду на викладене Гайворонська МДПІ вважає, що викладені порушення призвели до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму ПДВ 114733,35 грн., у тому числі за липень 2011 року у сумі 92200,83 грн. та листопад 2011 року у сумі 22532,52 грн. (а.с. 77, 78).
Зі змісту розділу 3 акту перевірки від 10.01.2012 року № 2/23-10/32954158 вбачається, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про завищення позивачем податкового кредиту за липень 2011 року на суму 92200,83 грн. та листопад 2011 року на суму 22532,52 грн. з огляду на те, що згідно акту перевірки ТОВ «Чарнокіт»від 29.09.2011 року № 93/2310/32954158 перевіряючими особами було виявлено заниження підприємством податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 99472 грн. і травень 2011 року на суму 180656 грн. по податковим накладним, виписаним ТОВ «Маркет Трейд Груп».
На думку відповідача застереження в акті перевірки про заниження підприємством сум податкового кредиту є по суті включенням таких сум до складу податкового кредиту ТОВ «Чарнокіт»саме за ініціативою органу державної податкової служби.
Такі висновки суд оцінює критично, оскільки вони мають ознаки вільного трактування обставин справи і є такими, що йдуть врозріз нормам Податкового кодексу України з наступних підстав.
Квітень 2011 року.
Згідно поданої ТОВ «Чарнокіт»податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року загальна сума податкового кредиту (ряд.17) складає 1 714 640,00 грн., в тому числі податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Маркет Трейд Груп»складає 1 567 194,67 грн. (додаток № 5 до податкової декларації за квітень 2011 року) -(а.с. 233-235, 239-240, т.1).
Одночасно судом встановлено, що податковий кредит позивача за квітень 2011 року згідно реєстру отриманих податкових накладних по господарським операціям з ТОВ «Маркет Трейд Груп»складає 166666,67 грн., що підтверджується наданим позивачем реєстром отриманих податкових накладних (а.с. 23-30, т.2), податковими накладними, виписаними ТОВ «Маркет Трейд Груп» від 28.04.2011 року № 14 на суму 2546355,24 грн. (424392,54 грн. ПДВ), № 15 на суму 2546355,24 грн. (424392,54 грн. ПДВ), № 16 на суму 2546355,24 грн. (424392,54 грн. ПДВ), № 17 на суму 2360934,28 грн. (393489,05 грн. ПДВ).
Тобто, при поданні податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року позивачем помилково занижено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Маркет Трейд Груп»на 99472,00 грн. (166666,67 грн. - 1 567 194,67 грн.) що також відображено в акті перевірки ТОВ «Чарнокіт»від 29.09.2011 року № 93/2310/32954158 (а.с. 218-219, т. 1) та не заперечувалось представниками відповідача у судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що зазначена помилка була допущена при відображені у складі податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року податкової накладної від 28.04.2011 року №17 на суму 2360 934,28 грн., в т.ч. ПДВ 393 489,05 грн., виписаної ТОВ «Маркет Трейд Груп».
З метою виправлення самостійно виявлених помилок ТОВ «Чарнокіт» у вересні 2011 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому позивачем уточнено податковий кредит за липень 2011 року, збільшуючи його на 92200,83 грн. (а.с. 109 -111, т. 1) по податковій накладній від 28.04.2011 року №17, виписаної ТОВ «Маркет Трейд Груп».
Травень 2011 року.
Відповідно до податкової декларації ТОВ «Чарнокіт»з податку на додану вартість за травень 2011 року загальна сума податкового кредиту (ряд.17) складає 3 378 800,00 грн., в тому числі податковий кредит по ТОВ «Маркет Трейд Груп»3152677,33 грн. (додаток № 5 до податкової декларації за травень 2011 року) (а.с. 99 -102, т. 1).
При цьому, згідно реєстру отриманих податкових накладних, податковий кредит позивача за травень 2011 року по виписаним ТОВ «Маркет Трейд Груп»складає 3 333 333,33 грн. (а.с. 107, т. 1) (сума рядків 83-89 реєстру отриманих податкових накладних), що також підтверджується даними проведеної Гайворонською МДПІ перевірки та відображено в акті перевірки від 29.09.2011 року № 93/2310/32954158 (а.с. 219, т. 1).
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Чарнокіт»у травні 2011 року було помилково занижено суму податкового кредиту на суму ПДВ 180656,00 грн. (3 333 333,33 грн. - 3 152 677,81 грн.). Вказана помилка була допущена ТОВ «Чарнокіт»при відображені у складі податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року податкової накладної від 30.05.2011 року № 25 на суму 2940544,64 грн., в т.ч. ПДВ 490090,77 грн., виписаної ТОВ «Маркет Трейд Груп»(а.с. 257, т. 1).
За приписами абзацу третього пункту 186.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно з абзацом першим -другим пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Формування податкового кредиту є правом, а не обов'язком платника податків, а відтак будь-які дії податкового органу щодо «довключення»сум податкового кредиту не ґрунтуються на нормах Податкового Кодексу України.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про правомірність подання позивачем уточнюючих розрахунків про включення до складу податкового кредиту 114733,35 грн. по виписаним ТОВ «Маркет Трейд Груп»у квітні та травні 2011 року податковим накладним, оскільки таке право прямо передбачене нормами ПК України.
Одночасно суд критично сприймає твердження відповідача про те, що зазначені суми вже були включені податковим органом до складу податкового кредиту підприємства за результатами проведеної перевірки з наступних підстав.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до абзацу першого пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
З аналізу викладених норм суд вбачає, що на орган державної податкової служби законом покладено повноваження самостійно визначити суму грошового зобов'язання, у тому числі збільшити розмір від'ємного значення суми ПДВ платника податків, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності такого платника свідчать про заниження від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявленої ним у податкових деклараціях.
При цьому ПК України не містить іншого способу самостійного визначення податковим органом грошового зобов'язання платника податків ніж винесення податкового повідомлення -рішення.
Представник відповідача зазначив в судовому засіданні, що позивач був зобов'язаний на підставі акту перевірки від 29.09.2011 р. № 93/2310/32954158 в наступному звітному податковому періоди в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу».
Оглянувши податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2011 р. (а.с.161-169 т.3), суд констатує, що позивачем в рядку 21.3 не зазначено жодної цифри, а відтак позивач правомірно подав уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.
За наслідками висновків, викладених в акті перевірки від 29.09.2011 р. № 93/2310/32954158, відповідачем було прийняте лише одне податкове повідомлення -рішення від 20.10.2011 р. №0001492310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с.170 т.3). Податкових повідомлень -рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками висновків акту перевірки від 29.09.2011 р. № 93/2310/32954158 відповідачем не виносилось.
На підставі викладеного суд вважає протиправним висновок Гайворонської МДПІ про повторне включення ТОВ «Чарнокіт»114733,35 грн. податкового кредиту на підставі виписаних у квітні та травні ТОВ «Маркет Трейд Груп»податкових накладних, оскільки, попри встановлення податковою перевіркою заниження підприємством податкового кредиту, Гайворонською МДПІ відповідне податкове повідомлення -рішення винесено не було, відтак, в юридичній площині, позивачеві податковий кредит за згаданий період органом державної податкової служби не було збільшено.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності оскаржуваного рішення, оскільки, як вказано судом вище, позивач своїми діями не допустив повторного включення вказаної суми до складу податкового кредиту минулих періодів.
Стосовно посилання представника відповідача на безтоварність, та як наслідок, нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Чарнокіт» з його контрагентами ТОВ «Маркет Трейд Груп», ТОВ «Альянс-Транс», ТОВ «Віст Сервіс», ПАТ «СКТБ «Комплекс», ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ПАТ «Інвестбудсервіс», суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач, на підтвердження реальності операцій по зазначеним правочинам, надав первинні документи: договори поставки, додатки та специфікації до них, платіжні доручення на підтвердження оплати, видаткові та податкові накладні, що підтверджують часткову поставку товарів та правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, які є наявними в матеріалах справи (а.с. 23, т. 2 -156, т. 3).
Відповідач в акті перевірки робить висновок про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а саме:
- договорів поставки № 132 від 13.12.2010 р., № 24/2 від 21.12.2010 р., № 31/12 від 11.01.2011 р., № 11-14 від 01.02.2011 р., № 54 від 20.02.2011р., № 15 від 04.03.2011 р., № 11 від 11.05.2011 р., № 54 від 23.05.2011 р. укладених позивачем з ТОВ «МаркетТрейд Груп»;
- договорів поставки № 657 від 15.11.2010 р., № 17/11 від 17.11.2010 р., № 21-10/АТ від 21.10.2010 р., № 2601/БТ від 26.01.2011 р., № 2003/1 від 20.03.2011 р., № 2003/2 від 20.03.2011 р., № 2403/1 від 24.03.2011 р., укладених позивачем з ТОВ «Альянс-Транс»;
-договорів поставки № 27/12-СТ від 27.12.2010 р., № 22/02-СТ від 22.02.11р., укладених позивачем з ВАТ «СКТБ «Комплекс»;
- договору поставки № 121А/11/10 від 11.11.2010 р. укладеного позивачем із ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт»;
- договору поставки № 08/02БТ від 08.02.2011 р. укладеного між позивачем та ТОВ «Віст»-Сервіс»;
- договорів поставки № 17/03-11 від 17.03.2011 р., № 21/03- від 21.03.2011 р., № 25/03-11 від 25.03.2011 р. укладених Позивачем з ПАТ «Інвестбудсервіс».
На думку відповідача, перелічені вище договори є нікчемними в силу ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, оскільки суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.
У зв'язку із цим відповідач вважає, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих по нікчемним операціям від контрагентів -постачальників ТОВ «Альянс-Транс»та ТОВ «МаркетТрейд Груп»у загальній сумі 69 931 492,19 грн., в тому числі:
- по контрагенту ТОВ «Альянс-Транс»за лютий 2011 р. ПДВ у сумі 25 000 000,00 грн., за березень 2011 р. ПДВ у сумі 15 711 690, 20 грн.;
- по контрагенту ТОВ «МаркетТрейд Груп»за лютий 2011 р. ПДВ у сумі 4 250 000,00 грн., за березень 2011 р. ПДВ у сумі 5 333 333, 33 грн., за червень 2011 р. ПДВ у сумі 19 636 468, 66 грн.
Крім того, відповідач робить висновок про те, що позивач неправомірно сформував податкові зобов'язання за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) по нікчемним операціям на адресу контрагентів -покупців ТОВ «Віст»-Сервіс», ПАТ «СКТБ «Комплекс», ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ПАТ «Інвестбудсервіс» у загальній сумі 71 488 485,20 грн., в тому числі:
- по контрагенту ТОВ «Віст»-Сервіс»за лютий 2011 р. ПДВ на суму 25 000000,00 грн., за березень 2011р. ПДВ на суму 10 166 666, 67 грн.,
- по контрагенту ПАТ «СКТБ «Комплекс»за лютий 2011 р. ПДВ на суму 4 250000,00 грн., за березень 2011р. ПДВ на суму 5 333 333, 33 грн.,
- по контрагенту ПАТ «Інвестбудсервіс»за березень 2011 ПДВ на суму 5 545 023, 53грн.,
- по контрагенту ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт»червень 2011 р. ПДВ на суму 21 193 461, 67 грн.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України :«зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»
Підставою для недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно частини 1, 2 статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідач не надав рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого доказу на підтвердження недійсності або нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами договорів. Натомість, позивач надав суду рішення Господарського суду Донецької області від 14.07.2011 р. у справі № 2/141 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.02.2012 р. у справі № 5006/14/20/2012.04.04.2011, які набрали законної сили. Зазначеними рішеннями відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Альянс-Транс»та до ТОВ «МаркетТрейд Груп»про встановлення факту нікчемності та визнання недійсними договорів, які відповідач вважає нікчемними. Господарський суд навпаки дійшов висновку про те, що всі вищезазначені договори поставки між позивачемта ТОВ «Алянс-Транс»та ТОВ «МаркетТрейд Груп»не містять ознак фіктивних правочинів, є реальними та частково виконаними сторонами.
Позивач на підтвердження реальності операцій по зазначеним правочинам надав первинні документи: договори поставки, додатки та специфікації до них, платіжні доручення на підтвердження оплати, видаткові та податкові накладні, що підтверджують часткову поставку товарів та правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, які є наявними в матеріалах справи (а.с.65-266 т.2 -а.с.1-156 т.3).
Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.
Щодо форму та змісту податкових накладних, виписаних ТОВ «Маркет Трейд Груп», відповідачем зауважень не заявлялось.
Таким чином, суд вважає посилання відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами угод та щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість безпідставними та необґрунтованими.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Оскільки судом на підставі вищеописаного встановлено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення від 27.01.2012 року № 0000142310 про зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 114733,35 грн. за липень та листопад 2011 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач при зверненні до адміністративного суду сплатив судовий збір у розмірі 1147,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 641 від 22.06.2012 року (а.с. 2), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції від 27 січня 2012 р. №000014310, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 114733,35 грн.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»судовий збір в розмірі 1147,33 грн., зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 1147,33 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2012 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна