Категорія №8.1.5
Іменем України
04 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6277/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Яковлева Д.О.,
при секретарі: Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - Бухорського К.П.;
від відповідача - Дегтярьової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокумуненерго» про стягнення коштів на суму податкового боргу у загальному розмірі 1 005 657,57 грн., -
13 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокумуненерго» про стягнення коштів на суму податкового боргу у загальному розмірі 1 005 657,57 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань за відповідачем станом на 09.08.2012 утворився податковий борг у загальному розмірі 1 005 657,57 грн., який складається з:
- суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 995 609,40 грн., в т.ч. за основним платежем - 882 252,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 1,00 грн. та пеня - 113 356,40 грн.;
- суми податкового боргу з плати за землю по м. Антрацит у розмірі - 9 957,71 грн., в т.ч. за основним платежем - 9 956,99 грн. та пеня - 0,72 грн.;
- суми податкового боргу з плати за землю по Дубівській с/раді у розмірі - 64,69 грн., в т.ч. за основним платежем - 64,69 грн.;
- суми податкового боргу з плати за землю по Щотівській с/раді у розмірі - 25,53 грн., в т.ч. за основним платежем - 25,53 грн.;
- суми податкового боргу з плати за землю по Кріпенській с/раді у розмірі - 0,24 грн., в т.ч. за основним платежем - 0,24 грн.
З метою погашення податкового боргу, на адресу відповідача були направленні перша податкова вимога від 05.10.2001 № 1/22 та друга податкова вимога № 2/189.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у загальному розмірі 1 005 657,57 грн., з рахунків у банках обслуговуючих платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, також не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на адміністративний позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, також просив розстрочити виконання постанови суду про стягнення податкового боргу у розмірі 1 005 657,57 грн. строком на 84 місяця зі сплатою рівними частинами щомісячно відповідно до графіку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокумуненерго» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 за № 1 379 120 0000 000481 (а.с.6).
Відповідач перебуває на обліку як платник податків в Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 09.01.1992 за № 29, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.09.2011 № 471 (а.с.8) та відповідно до свідоцтва від 11.07.2003 № 16146474 є платником податку на додану вартість (а.с.7).
Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокумуненерго» у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з земельного податку, яка станом на 09.08.2012 складає 1 005 657,57 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків та розрахунком суми податкового боргу (а.с.13,14).
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 203 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно із п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України.
Платником податку - Антрацитівським міським комунальним підприємством «Теплокумуненерго» до податкового органу були подані:
- податкова декларація з плати за землю за 2012 рік від 19.02.2012 за вхідним № 9006592755, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 1 084,65 грн. (а.с.21-24);
- податкова декларація з плати за землю за 2012 рік від 19.02.2012 за вхідним № 9006592786, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 520,00 грн. (а.с.25-28);
- податкова декларація з плати за землю за 2012 рік від 19.02.2012 за вхідним № 9006592785, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 1 877,67 грн. (а.с.29-32);
- податкова декларація з плати за землю за 2012 рік від 19.02.2012 за вхідним № 9006592740, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 51 886,93 грн. (а.с.33-36);
- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2012 року від 18.07.2012 за вхідним № 9041714536, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 90 969,00 грн. (а.с.37-39);
- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2012 року від 18.06.2012 за вхідним № 9035130939, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 123 546,00 грн. (а.с.45-47);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року від 09.07.2012 за вхідним № 9042234962, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 267 796,00 грн. та суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 1,00 грн. (а.с.40-44).
Також податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення від 08.06.2012 № 0002752310 на підставі акту перевірки від 31.05.2012 № 96/22-03076618, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 378 583,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 378 582,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 1,00 грн. (а.с.48).
Також за несплату в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань з плати за землю, на суму податкового боргу була нарахована пеня у розмірі 0,72 грн. (а.с.15) та з податку на додану вартість, на суму податкового боргу була нарахована пеня у розмірі 113 356,40 грн. (а.с.16).
Таким чином, загальна сума податкової заборгованості склала 1 005 657,57 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.14).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 07 серпня 2012 року № 1174, яка була отримана уповноваженою особою підприємства, про що свідчить підпис на вимозі про сплату боргу від 07 серпня 2012 року № Ю 1174 (а.с.64).
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.
Відповідач, під час судового засідання визнав позовну заяву у повному обсязі, про що зазначив у письмовому зверненні до суду.
Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Внаслідок того, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокумуненерго» станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 1 005 657,57 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1 005 657,57 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення виконання постанови суду строком на 84 місяця зі сплатою рівними частинами щомісячно відповідно до графіку, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Оскільки відповідачем не надано достатніх доказів наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду по даній справі та складне фінансове становище підприємства не є винятковою обставиною у розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, а також як вбачається із зазначеної норми, заява про розстрочення виконання судового рішення може бути подана до суду лише після набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вишевикладене та той факт, що постанова по даній справі не набрала законної сили, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розстрочення виконання постанови суд.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 вересня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокумуненерго» про стягнення коштів на суму податкового боргу у загальному розмірі 1 005 657,57 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути кошти Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокумуненерго» (ідентифікаційний код 03076618) за податковим боргом в розмірі 1 005 657,57 грн. (один мільйон п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 57 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника з яких:
з податку на додану вартість у розмірі 995 609,40 грн. перерахувавши до Державного бюджету України на р/р 31114029700010, код платежу 14010100, одержувач: Антрацитівське УД КСУ Луганської області, код 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013;
з плати за землю по м. Антрацит у розмірі 9 957,71 грн. перерахувавши до місцевого бюджету на р/р 33212811700010, код платежу 13050100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37983403,одержувач: Антрацитівське УД КСУ Луганської області;
з плати за землю по Дубівській с/раді у розмірі 64,69 грн. перерахувавши до місцевого бюджету на р/р 33210811700013, код платежу 13050100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37983403,одержувач: Антрацитівське УД КСУ Луганської області;
з плати за землю по Щотівській с/раді у розмірі 25,53 грн. перерахувавши до місцевого бюджету на р/р 33216811700016, код платежу 13050100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37983403,одержувач: Антрацитівське УД КСУ Луганської області;
з плати за землю по Кріпенській с/раді у розмірі 0,24 грн. перерахувавши до місцевого бюджету на р/р 33217811700015, код платежу 13050100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37983403,одержувач: Антрацитівське УД КСУ Луганської області.
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розстрочення виконання постанови суду строком на 84 місяця зі сплатою рівними частинами щомісячно відповідно до графіку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 10 вересня 2012 року.
СуддяД.О. Яковлев