Провадження № 22-ц/490/7402/12 Справа № 429/2910/12 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія
28 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,
при секретарі -Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, -
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем. За час роботи він отримав професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 13 квітня 2009 року йому встановлено загальну втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та третю групу інвалідності безстроково. В зв'язку з втратою професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, яку оцінює у розмірі 20 000 грн., та яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2012 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 500гривень 00 копійок. Вирішено питання щодо судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах із відповідачем, де працював на виробничих структурних підрозділах ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач.
При виконанні трудових обов'язків, позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 19 лютого 2009 року ( а. с. 15).
Висновком МСЕК від 13 квітня 2009 року позивачу встановлено сукупно 65% втрати професійної працездатності первинно, з них 35% - радикулопатія, 15% - дефартрози, 10% - пиловий бронхіт, емфізема, 5% - туговухість, та встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 11-12).
Таким чином 13 квітня 2009 року позивачу висновком МСЕК було встановлено первинно 65% втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, працюючи в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, став інвалідом та втратив професійну працездатність і йому була спричинена моральна шкода, оскільки він: постійно відчуває наслідки професійних захворювань, фізичний біль, обмеження у руках, змушений вживати лікарські препарати, йому важко займатися фізичною працею. Все це викликає почуття неповноцінності і приводить до порушення психічної рівноваги.
Спричинена позивачу моральна шкода, як вважає суд першої інстанції, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, - повинна бути відшкодована відповідачем (роботодавцем).
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст.1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого професійного захворювання під час роботи на виробництві - під час роботи у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що для вирішення питання щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, необхідні спеціальні медичні знання, а тому для об'єктивного вирішення спору необхідний висновок медико-соціальної експертизи, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи та діючому матеріальному і процесуальному праву.
Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Спричинення позивачу моральної шкоди, в результаті отриманого професійного захворювання, знайшло підтвердження під час розгляду справи по суті.
Згідно правовідносин, які склалися між сторонами, моральна шкода, що завдана позивачу в результаті отриманого професійного захворювання, підлягає відшкодуванню останньому відповідачем на підставі ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При цьому до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк (ст. 233 КЗпП України). До інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушених особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Згідно із п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України - позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Таким чином, доводи відповідача, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»-відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: